ЛЮ́БЛИНЕЦЬ — селище міського типу Ковельського ра­йону Волинської області. Люблинец. селищ. раді під­порядк. села Довгоноси та Калинівка. Знаходиться за 71 км від обл. центру та за 10 км від райцентру. Площа 2,95 км2. За пере­писом 2001, насел. становило 3994 особи (складає 118,4 % до 1989), станом на січень 2015 — 4570 осіб (пере­важно українці, проживають також росіяни, білоруси). Залізнична ст. Л.-Во­линський. Поселе­н­ня вперше згадується у писем. джерелах 1-ї пол. 17 ст. За однією вер­сією, назва походить від прі­звища поміщиків Люблинських, які тривалий час володіли ним; за ін. — від дороги, яка тут проходила та вела до польс. м. Люблін. Пізніше належало поміщику Конопацькому. Після 3-го поділу Польщі 1795 — у межах Рос. імперії. У 19 — на поч. 20 ст. — село Ковел. пов. Волин. губ. На­прикінці 19 ст. було 27 будинків, проживало 195 осіб. За Ризьким мирним договором 1921 Л. ві­ді­йшов до Польщі. Від 1939 — у складі Волин. обл. УРСР; від 1940 — село Мацеїв. р-ну. Від червня 1941 до липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. в околицях вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. Багато жит. за­знали сталін. ре­пресій. У післявоєн­ні роки Л. ві­ді­йшов до Ковел. р-ну. Від 1987 — смт. У Л. — заг.-осв. школа, школа-інтернат, дитсадок; Будинок куль­тури, школа мистецтв, б-ка; ДЮСШ; амбулаторія. Діє реліг. громада УПЦ МП. Встановлено обеліск Слави, памʼят. хрест жертвам голодомору, памʼятний знак Героям Небес. сотні.