Люблинець

ЛЮ́БЛИНЕЦЬ – селище міського типу Ковельського району Волинської області. Люблинец. селищ. раді підпорядк. села Довгоноси та Калинівка. Знаходиться за 71 км від обл. центру та за 10 км від райцентру. Пл. 2,95 км². За переписом 2001, насел. становило 3994 особи (складає 118,4 % до 1989), станом на січень 2015 — 4570 осіб (переважно українці, проживають також росіяни, білоруси). Залізнична ст. Л.-Волинський. Поселення вперше згадується у писем. джерелах 1-ї пол. 17 ст. За однією версією, назва походить від прізвища поміщиків Люблинських, які тривалий час володіли ним; за ін. — від дороги, яка тут проходила та вела до польс. м. Люблін. Пізніше належало поміщику Конопацькому. Після 3-го поділу Польщі 1795 — у межах Рос. імперії. У 19 — на поч. 20 ст. — село Ковел. пов. Волин. губ. Наприкінці 19 ст. було 27 будинків, проживало 195 осіб. За Ризьким мирним договором 1921 Л. відійшов до Польщі. Від 1939 — у складі Волин. обл. УРСР; від 1940 — село Мацеїв. р-ну. Від червня 1941 до липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. в околицях вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. Багато жит. зазнали сталін. репресій. У післявоєнні роки Л. відійшов до Ковел. р-ну. Від 1987 — смт. У Л. — заг.-осв. школа, школа-інтернат, дитсадок; Будинок культури, школа мистецтв, б-ка; ДЮСШ; амбулаторія. Діє реліг. громада УПЦ МП. Встановлено обеліск Слави, пам’ят. хрест жертвам голодомору, пам’ятний знак Героям Небес. сотні.

Літ.: Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся: Краєзн. слов. — від найдавніших часів до сьогодення. Т. 2. Вінніпеґ, 1986.

М. В. Діка