Людвіґіт

ЛЮДВІҐІ́Т  — мінерал, крайній магніїстий різновид мінерального виду люд­віґіт-пейджит. Назва походить від прізвища австр. хіміка Е. Люд­віґа. Упер­ше знайдений 1874 у Румунії австр. мінералогом Г. Чер­маком. Найпоширеніший магній-залізистий ендоген. борат із серії людвіґіт-вонсеніт. Формула: (Mg₂Fe⁺³[O₂|BO₃]; за ін. даними — (Mg, Fe⁺², Mn⁺²)₂(Fe⁺³, Al, Sn⁺⁴)BO₃O₂. Має ромбічну сингонію; кристали призматичні, голчасті; радіально-променисті та заплутано-волокнисті агрегати. Густина 3,70–4,75; твердість 5. Колір густо-зелений, чорний. Парамагніт. Л. поширений у магнезій. скарнах, кальцифірах і доломіті контактово-метасоматич. родовищ; ендогенно заміщується сайбеліїтом, гіпергенно — гідроксидами заліза. Супутні мінерали: суаніт, крокоїт і ін. борати. Входить до складу борних руд. Знайдений також у Кореї, Швеції, Італії, США та Україні.

Завантажити статтю