ЛЮДВІҐІ́Т — мінерал, крайній магні­їстий різновид мінерального виду люд­віґіт-пейджит. Назва походить від прі­звища австр. хіміка Е. Люд­віґа. Упер­ше зна­йдений 1874 у Румунії австр. мінералогом Г. Чер­маком. Найпоширеніший магній-залізистий ендоген. борат із серії людвіґіт-вонсеніт. Формула: (Mg2Fe+3[O2|BO3]; за ін. даними — (Mg, Fe+2, Mn+2)2(Fe+3, Al, Sn+4)BO3O2. Має ромбічну сингонію; кри­стали призматичні, голчасті; радіально-променисті та заплутано-волокнисті агрегати. Густина 3,70–4,75; твердість 5. Колір густо-зелений, чорний. Парамагніт. Л. поширений у магнезій. скарнах, кальцифірах і доломіті контактово-метасоматич. родовищ; ендоген­но заміщується сайбеліїтом, гіперген­но — гідроксидами заліза. Супутні мінерали: суаніт, крокоїт і ін. борати. Входить до складу борних руд. Зна­йдений також у Кореї, Швеції, Італії, США та Україні.