ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Людяність

ЛЮ́ДЯНІСТЬ – риса характеру особистості, що означає діяльне співпереживання відносно істот свого та інших видів. Теоретичною основою практики людяності є гуманізм – світоглядна установка, що визначає відношення до будь-якої людини як до унікальної особистості, яка має право на творчу самореалізацію та полегшення страждань, пов’язаних із колізіями людської природи. Людяність виявляється у гуманному ставленні та повазі до людей, вболіванні за їхнє здоров’я і добробут, щирому прагненні допомогти у скрутних ситуаціях. Людяність – практичне втілення гуманізму та його екзистенційна першооснова; найповніше розкривається у системі колективних відносин, в умовах спільної діяльності та безпосереднього спілкування. У різних соціальних групах людяність є однією з найбільш референтних рис.

У метаантропології людяність трактують як духовність та душевність, що виявилися на рівні вчинків і стосунків; це вираження внутрішньої краси людини. У всіх суспільствах людяність вступає в протиріччя зі справедливістю. Але якщо у відкритому суспільстві це протиріччя вільно розв’язується особистістю, то в тоталітарному здебільшого виникає антагонізм справедливості та людяності в бутті та особистості, а нелегальність свободи у виборі людяності робить нелегальною саму людяність.

У сучасному світі актуальною проблемою людяності стає світоглядна толерантність як повага до своєрідності внутрішнього світу співрозмовника – партнера чи опонента. Саме це дає змогу запобігати злочинам проти людяності на шляху створення консенсусу, що надзвичайно важливо на початку 21 ст.

Літ.: Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм / Пер. с франц. // Сумерки богов. Москва, 1989; Бердяев Н. А. О назначении человека. Москва, 1993; Хайдеггер М. Письмо о гу­манизме / Пер. с нем. Москва, 1998; Андрущенко В., Руденко Ю. Характер особистості: гармонія національних і загальнолюдських цінностей // Освіта. 2008. № 47/48; Крылова С. Справедливость и человечность // Этика: путь к красоте отношений. К., 2014; Хамитов Н. Человечность // Филос. ан­тропология: Слов. К., 2014 (спів­авт.).

Н. В. Хамітов

Рекомендована література

  1. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм / Пер. с франц. // Сумерки богов. Москва, 1989;
  2. Бердяев Н. А. О назначении человека. Москва, 1993;
  3. Хайдеггер М. Письмо о гу­манизме / Пер. с нем. Москва, 1998;
  4. Андрущенко В., Руденко Ю. Характер особистості: гармонія національних і загальнолюдських цінностей // Освіта. 2008. № 47/48;
  5. Крылова С. Справедливость и человечность // Этика: путь к красоте отношений. К., 2014;
  6. Хамитов Н. Человечность // Филос. ан­тропология: Слов. К., 2014 (спів­авт.).
завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Хамітов Назіп Віленович

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Людяність / Н. В. Хамітов // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-59921. – Останнє поновлення : 16 листоп. 2023.

Том ЕСУ:

18-й

Дата виходу друком тому:

2017

Дата останньої редакції статті:

2023-11-16

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

59921

Кількість переглядів цього року:

1599

Схожі статті

Замглай
Світ-суспільство-культура  | Том 10 | 2010
Т. Л. Андрієнко
Кіффер
Світ-суспільство-культура  | Том 13 | 2013
Я. І. Кравець
Курган скорботи
Світ-суспільство-культура  | Том 16 | 2016
В. С. Муха

Нагору