Люмпен

ЛЮ́МПЕН (нім. Lumpen — лахміття) — термін, який запровадив у науковий обіг К. Маркс для позначення нижчих прошарків пролетаріату. Згодом Л. почали називати представників усіх декласов. верств насел.: бродяг (див. Бро­дяжництво), жебраків, кримінал. злочинців (див. Злочинність) тощо. У більшості випадків Л. — особа, яка не має ніякої власності та живе за рахунок випадк. заробітків або використовує різні види держ. соц. допомоги. Люмпенізація суспільства означає поширення психології Л. в умовах соц. нерівності та кризи. Ці процеси посилюються зі зростанням безробіття, правового нігілізму, соц. незахищеності, політ. аномії. Як правило, люмпенізація є наслідком занадто швидких реформ суспільства, що супроводжуються рев. трансформаціями колиш. соц. структури. Особливу конфліктну роль у сучас. суспільстві відіграють маргінал. і люмпенізов. верстви насел., які становлять небезпеку як потенц. політ. сила для різних форм радикалізму. Сучасні люмпенізов. верстви вирізняються завищеними соц. вимогами та потребами при одночас. небажанні докласти влас. зусиль для їхнього задоволення. Окрім термінів власне «Л.» і «Л.-пролетаріат», у 1960-і рр. з’явилися поняття «Л.-авангард» та «Л.-маси». 1944 А. Кестлер уперше використав термін «Л.-буржуазія» на позначення стану свідомості та поведінки інтелігенції у періоди криз. Теоретик «нових лівих» Г. Маркузе надії на перетворення сучас. суспільства покладав на маси аутсайдерів, які залишилися за бортом демократ. процесу і тому здатні його змінити (знедолені суспільством Л., нац. меншини, бідне насел. т. зв. країн третього світу). Рев. ініціатива повинна перейти від пролетаріату індустр. суспільства до аутсай­дерів, які не змогли або не захотіли пристосуватися до бурж. цивілізації, перебувають поза межами панівної системи і найменше піддані її впливу, небезпеч. для вільної людини. На дум­ку Г. Маркузе, революціонери сучасності — Л.-пролетарії, -бур­жуазія, -інтелігенція, люди, які з певних причин не вписалися в «одновимірне» суспільство. Уявлення про Л. як про рев. суб’єк­­тів твердо укорінене в ідеології «но­вих лівих». З їхнього погляду, завдяки насиллю та методам терору і безкомпро­­міс. боротьби, Л. сучасного суспільства змо­­жуть зробити революцію не для народу, а проти нього, оскільки народ не розуміє влас. блага з причин своєї «одновимір­ності».

Завантажити статтю