Люмпен

Визначення і загальна характеристика

ЛЮ́МПЕН (нім. Lumpen — лахміття) — термін, який запровадив у науковий обіг К. Маркс для позначення нижчих прошарків пролетаріату. Згодом цим терміном почали називати представників усіх декласованих верств населення: бродяг (див. Бродяжництво), жебраків, кримінальних злочинців (див. Злочинність) тощо. У більшості випадків Л. — особа, яка не має жодної власності та живе за рахунок випадкових заробітків або використовує різні види державної соціальної допомоги. 

Люмпенізація суспільства означає поширення психології Л. в умовах соціальної нерівності та кризи. Ці процеси посилюються зі зростанням безробіття, правового нігілізму, соціальної незахищеності, політичної аномії. Люмпенізація здебільшого є наслідком занадто швидких реформ суспільства, що супроводжуються революційними трансформаціями колишньої соціальної структури. Особливу конфліктну роль у сучасному суспільстві відіграють маргінальні і люмпенізовані верстви населення, які становлять небезпеку як потенційна політична сила для різних форм радикалізму. Сучасні люмпенізовані верстви вирізняються завищеними соціальними вимогами та потребами при одночасному небажанні докласти власних зусиль для їхнього задоволення.

Окрім термінів власне «люмпен» і «люмпен-пролетаріат», у 1960-і рр. з’явилися поняття «люмпен-авангард» та «люмпен-маси». 1944 А. Кестлер уперше використав термін «люмпен-буржуазія» на позначення стану свідомості та поведінки інтелігенції у періоди криз. Теоретик «нових лівих» Г. Маркузе надії на перетворення сучасного суспільства покладав на маси аутсайдерів, які залишилися за бортом демократичного процесу і тому здатні його змінити (знедолені суспільством Л., національні меншини, бідне населення т. зв. країн третього світу). Революційна ініціатива повинна перейти від пролетаріату індустріального суспільства до аутсай­дерів, які не змогли або не захотіли пристосуватися до буржуазної цивілізації, перебувають поза межами панівної системи і найменше піддані її впливу, небезпечного для вільної людини. На дум­ку Г. Маркузе, революціонери сучасності — люмпен-пролетарії, люмпен-бур­жуазія, люмпен-інтелігенція, люди, які з певних причин не пристосувалися до «одновимірного» суспільства. Уявлення про Л. як про революційних суб’єк­­тів твердо укорінене в ідеології «но­вих лівих». На їхній погляд, завдяки насиллю та методам терору і безкомпро­­місної боротьби, Л. сучасного суспільства змо­­жуть зробити революцію не для народу, а проти нього, оскільки народ не розуміє власного блага з причин своєї «одновимірності».

Завантажити статтю