Лютенські будища

ЛЮТЕ́НСЬКІ БУДИ́ЩА  — село Зіньківського району Полтавської області. Лютенсько-Бу­дищан. сільс. раді підпорядк. с. Довжок. Знаходиться між струмками Рудка та Куряча, що впадають праворуч у р. Грунь-Ташань (ліва притока Псла, бас. Дніпра), за 89 км від обл. центру, за 10,5 км від райцентру, за 44 км від залізнич. ст. Гадяч і за 49 км від залізнич. ст. Гоголеве. Площа 11,48 км². За переписом насел. 2001, у Л. Б. проживали 1562, у Довжку — 22 особи; станом на 2016 — бл. 1,4 тис. осіб; переважно українці. Побл. села виявлено поселення скіф. часу та черняхів. культури. Л. Б. виникли у серед. 17 ст. (судячи з назви, тут велися селітряні промисли). Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. 1648–1781 — село Зіньків.; 1648–49 та 1687–1781 — Гадяц., 1662–72 — Зіньків., 1649–62 та 1672–87 — Полтав. полків; від 1781 — Черніг. намісництва, від 1796 — Малорос., 1802–1925 — Полтав. губ.; 1781–1923 — Зіньків. пов. Деякий час підпорядковувалося Бірків. волості. Від 1890 — центр Лютенсько-Будищан. волості. 1859 проживали 3594 особи, було 582 двори; 1885 — відповідно 3170 і 629. Наприкінці 19 ст. діяли церк.-парафіял. та 2 земські школи, 2 православні церкви (Хрестовоздвиженська та приписана до неї Преображенська кладовищенська), богадільня, заїжджий двір, щосуботи проводилися базари, працювали 72 вітряних млини. За Всерос. переписом насел. 1897, мешкали 4381 особа. На фронтах 1-ї світової війни загинули бл. 200 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Станом на 1926 — 4865 осіб і 1020 дворів. Жертвами голодомору 1932–33 стали 99 осіб. Кілька жит. зазнали сталін. репресій. У період окупації (6 жовтня 1941 — 7 вересня 1943) нацисти вбили 20, на примус. роботи до Німеччини вивезли 412 осіб. Понад 600 жит. брали участь у військ. діях на фронтах 2-ї світової війни. 1945 переселено кілька сімей із Лемківщини. 1960 у селі мешкали 3199 осіб. Нині у Л. Б. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; дільнична лікарня, фельдшер.-акушер. пункт. Від 2011 проводиться Міжрегіон. фестиваль лемків. культури «Барви Лемківщини». Вітряк поч. 20 ст. з Л. Б. нині є експонатом Нац. музею нар. архітектури та побуту України (Київ). Встановлено пам’ятни­ки воїнам-односельцям (1957; скульптор — уродженець села Д. Попович) і воїнам-визволителям (на брат. могилі), які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — педагог, письменник В. Курдиновський.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю