Лядова

ЛЯ́ДОВА  — село Могилів-Подільського району Вінницької області. Підпорядк. Яришів. сільс. раді. Знаходиться на берегах р. Лядова (на пд.-зх. околиці впадає у Дністер), за 146 км від обл. центру, за 23 км від райцентру та за 10 км від залізнич. ст. Сулятицька. На Сх. прилягає до с. Яришів, на правому березі Дністра — с. Наславча Окниц. р-ну (Молдова). Пл. Л. 3,8 км². За переписом насел. 2001, проживали 805 осіб; станом на 2016 — 695 осіб; переважно українці. Побл. Л. та Яришіва проходить автошлях Гуків (Чемеровец. р-ну)–Дунаївці (оби­два — Хмельн. обл.)–Могилів-Подільський. Біля села знайдено пізньопалеоліт. стоянку та залишки поселення доби пізньої бронзи. У його пд.-зх. околицях — Лядівський Свято-Усікновенський чоловічий скельний монастир УПЦ МП, який веде свою історію від 1013. Л. засн. 1190. Вона вперше згадується у писем. джерелах 1388. Назва, ймовірно, походить від давньослов’ян. слова «лядо» — необроблена земля, або «ляда», «лядина» — найдавніший спосіб підсіч., т. зв. лядиного землеробства. Тривалий час Л. перебувала у власності польс. магнатів. 1672–99 — під контролем Осман. імперії. Місц. селяни брали участь у повстанні під проводом полковника С. Па­лія, 1734 — гайдамац. русі, 1768 — у Коліївщині. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у складі Рос. імперії. 1797–1923 — село Могилів. пов.; 1797–1925 — Поділ. губ. У 19 — на поч. 20 ст. підпорядковувалося Яришів. волості. 1885 проживали 750 осіб, було 107 дворів, збирався щоріч. ярмарок. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від 1923 Л. деякий час входила до Яришів. р-ну. 1932–30 — у складі Могилів. округи; від 1932 — Вінн. обл. Від липня 1941 до березня 1944 — під румун. окупацією. Нині у Л. — навч.-ви­хов. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок»; клуб, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. На дністров. схи­лах виходи крейди утворюють круті мальовничі урви­ща, стовпи, окремі скелі та печери. Там ростуть гіацинт білий, 2 види ковили, є ділянки сон-трави та горицвіту. 2009 засн. місц. значення ботан. заказник Лядівський (39,9 га), у якому зустріча­ються клочка периста, терен колючий, ковила волосиста, осока низька, бородач звичайний, костриця валлійська. Від Л. до м. Ямпіль Вінн. обл. у долині Дністра тягнуться водно-болотні угіддя (5394,28 га), які охороняються міжнар. Рамсар. конвенцією. Ця ділянка є місцем гніздування, зимівлі або розміщення перед відправленням на зимівлю багатьох видів птахів, зокрема крижня, лиски, гоголя, лебедя-шипуна, лебедя-кликуна, великого, середнього та малого крехів, чубатої черні, свіязі, сірої гуски, сірої та білої чапель, орла­на-білохвоста. У Л. встановлено пам’ятник воїнам-землякам, які загинули на фронтах 2-ї світової війни.

Рекомендована література

1. Стефановский В. Историко-статистическое описание с. Лядавы Моги­левского уезда // Подол. епархиал. ведомости. 1862. № 3;
   Google Scholar Internet
2. Антонович В. Б. О скальных пещерах на берегу Днестра // Тр. 6-го археол. съезда. Москва, 1886. Т. 1;
   Google Scholar Internet
3. Грамота короля Ягайла на Лядаву // Подол. епархиал. ведомости. 1887. № 46;
   Google Scholar Internet
4. Стефановский В. Село Ля­дава Могилевского уезда и освящение Лядавской пещерной церкви // Там само. 1895. № 5, 6;
   Google Scholar Internet
5. Денисик Г. Мальовнича Лядова // Простори Вінниччини. В., 1999.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю