Лялін-Коц Натан Олександрович
ЛЯ́ЛІН-КОЦ Натан Олександрович (1902, м. Катеринослав, нині Дніпро — 18. 07. 1992, Ленінград, нині С.-Петербург) — педагог. Доктор пед. н., проф. У 1920–21 перебував на військ. службі у Червоній армії, від 1921 — на комсомол. і парт. роботах у Катеринославі. Закін. Академію комуніст. виховання (Москва, 1929), де й працював (згодом переведена у Ленінград): від 1931 — завідувач кафедри педагогіки, водночас від 1933 — декан позашкіл. ф-ту; за сумісн. 1937–38 — зав. однойм. каф. Ленінгр. університету. Під час 2-ї світової війни очолював відділ агітації та пропаганди однієї з армій Ленінгр. фронту. Від 1947 — завідувач кафедри педагогіки Крим. пед. інституту (Сімферополь); від 1949 — зав. однойм. каф. Ленінгр. пед. інституту. Досліджував пед. спадщину А. Макаренка, проблеми рад. педагогіки.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Культурная революция и педагогика: Учеб. пособ. Москва, 1931; О культурной революции. Москва, 1933; Учитель советской школы: Учеб. Ленинград, 1940; Партия в период завершения построения социализма в СССР (1946–1958 гг.). Москва, 1967 (співавт.); Воспитание учащихся вспомогательной школы. Москва, 1968 (співавт.).
Завантажити статтю
Людина 
