ЛЯЛЮ́К Наталія (03. 05. 1968, Київ) — художниця кераміки, живописець. Закін. Київ. від­діл. худож. графіки Укр. полігр. ін­ституту (1993; викл. О. Крилова, Ф. Юрʼєв), навч. приватно у Т. Мовсесяна. На творчій роботі. Від 1999 роботи під­писує як Laluq Natalia. Учасниця всеукр., між­народних художніх ви­ставок від 1993, зокрема Всеукр. арт-про­­екту «Декор. мистецтво України кін. ХХ ст. 200 імен» у Києві (2003) та Парижі (2004), 53-ї Між­нар. бієнале кераміки (м. Фаенца, Італія, 2003), 2-ї та 3-ї Всесвіт. бієнале кераміки (м. Ічхон, Пд. Корея, 2003, 2005), «Канад. проекту» (м. Вітбі, Канада, 2009). Персон. — у Маґдебурзі (Німеч­чина), Ла-Ґранжі (США; обидві — 2000), Києві (2001, 2003, 2015), Вітбі (2009), Сан-Міґель-де-Альєн­­де (Мексика, 2014), Торонто (Канада, 2016). Виїхала 2003 до Торонто. Створює арт-обʼєкти, декор. керамопластику, ужитк. посуд, живописні картини. Її керам. роботи 2001–05 — концептуал. обʼєкти, де роз­крито ідеї технол. характеру сучас. постіндустр. су­спільства. Обʼємно-простор. композиції у стилі мінімалізму від­дзеркалюють високу тех. майстерність у роботі з глиною і шамотом у техніках гончар. і ручного ліпле­н­ня. Філософія кераміки перед­бачає не стільки емоц. сприйня­т­тя її декор. пластики, арт-обʼєктів і пластів, скільки їхнє інтелектуал. осмисле­н­ня. У 2010-х рр. у кераміці працює у стилі постіндустр. хендлейборизму. У живописі від­дає пере­вагу фігурат. мистецтву в жанрах пейзажу та інтерʼєра з гранично умов. сюжет. зображе­н­нями ім­­пресіоніст. та екс­пресіоніст. характеру з рисами етюд. композицій, де головне — початк. імпульс від побаченого чи пере­житого разом із посиленою увагою до фіксації автор. емоцій, повʼязаних чи то з трагіч. подіями воєн. агресії, від якої потерпає Україна, чи у захоплен­ні від зу­стрічі з рідним містом, чи під враже­н­ням від­відин Британ. Колумбії та роз­думів про ставле­н­ня людини до природи, чи від душев. болю і но­стальгіч. пере­живань за світом гармоніч. стосунків між цивілізов. народами, який людство варварськи втрачає через де­структивні дії на поч. 21 ст.