Ляпунов Сергій Михайлович
ЛЯПУНО́В Сергій Михайлович (18(30). 11. 1859, м. Ярославль, Росія — 08. 11. 1924, Париж) — композитор, піаніст, диригент. Брат Бориса та Олександра Ляпунових. Закін. Моск. консерваторію (1883; кл. композиції М. Губерта, С. Танєєва, фортепіано — К. Кліндворта, П. Пабста). Виступав як піаніст і диригент, від 1885 — концертмейстер опер. кл. Моск. консерваторії; від 1890 — викладач музики в навч. закладах С.-Петербурга; 1894–1902 — пом. управителя Придвор. співочої капели; 1908–17 — директор Безпалат. муз. школи; 1910–23 — проф. С.-Петербур. (від 1914 — Петрогр.) консерваторії; від 1919 — Петрогр. інституту історії мистецтв. Разом із М. Балакіревим брав участь у виданні першого найбільш повного зібрання творів М. Глінки.
Додаткові відомості
- Основні твори
- для симф. оркестру — 2 симф. (1887, 1917), балада (1883), симф. поема «Желязова воля» (1909), «Гашиш» (1913), увертюра, 2 концерти для фортепіано з оркестром (1890, 1909), «Українська рапсодія» для фортепіано з оркестром (1907), концерт для скрипки з оркестром (1915); для фортепіано — соната, 12 етюдів, прелюдії, мазурка та ін.; романси, вокал. квартети, зокрема зб. «Пять квартетов» для чол. голосів (1912; 4-й і 5-й — українські).
Рекомендована література
- Ляпунова А. С. М. Ляпунов // Сов. музыка. 1950. № 9.
Завантажити статтю
Людина 
