ЛЯ́ХНЕР Фридерік (Lachner Fryderyk; 1856, м. Кеждивазарелі, нині Ру­мунія — 23. 02. 1922, Львів) — польський живописець, графік, кераміст, теоретик мистецтва. Навч. на інж. від­ділі Львів. політехніки (1872–75), у худож.-пром. школі у Відні (1878–82, з пере­рвами). Водночас працював стено­графом у парламенті. 1882–84 на стипендію Кра­йового від­ділу ви­вчав декор. живопис, виготовле­н­ня й орнаментику керам. виробів у Мюнхені, Амстердамі, Парижі та Лон­доні. Від 1885 — у Львів. реал. школі (з пере­рвою): 1913 — проф. Від 1886 — викладач і художник-декоратор Керам. школи в Коломиї. 1890–1911 — викладач рисунку і декор. живопису Краків. ху­дож.-пром. школи. Брав участь у львів. ви­ставках від 1881. Малював олією та акваре­л­лю побут. і реліг. композиції, порт­рети, краєвиди у реаліст. стилі. Міські пейзажі часто від­творював у офортах, монотипіях, технікою сухої голки. Виконав рисунок для львів. настін. календаря (1886, видавництво Е. Тшемесь­кого) з порт­ретами кращих львів. журналістів на тлі панорами міста, роз­пис тимпана Палацу промисловості (1894, 3-я премія конкурсу проектів Галиц. кра­йової ви­ставки). Створював екслібриси, роз­писував керам. вироби, проектував меблі, плакати, вітражі, шпалери, декор. тканини (після 1900 — у стилі сецесії). На фасаді павіль­йону Я. Матейка (арх. Ф. Сковрон) разом з учнями Краків. худож.-пром. школи 1894 намалював фриз у техніці сграфіто із зображе­н­нями ме­шканців Польщі 15–16 ст. Імовірно, автор живопис. оздобле­н­ня фасадів львів. житл. камʼя­ниць пізнього історизму (нині площа Є. Маланюка, № 7, 1897; вул. Паркова, № 8; вул. І. Рутковича, № 18). Опублікував у львів. і краків. часописах низку статей польс. мовою, зокрема «Sztuka malowania na szkle» (1893), «O kolorowej dekoracji fasad» (1896), «O sposobach malowania dekora­cji», «Dekoracja klatki schodowej w gmachu c. k. kolei państwo­wych we Lwowie» (обидві — 1900), «Obec­­ny stan nauki rysunków» (1902), «Współczesne sztuki gra­ficzne» (1905). Автор дослідж. «Ornament roślinny w sztuce współczesnej zastosowanej do przemysłu» (Lwów, 1900). Деякі роботи зберігаються у Львів. істор. музеї, музеях Польщі.