Ляхович Броніслав
Визначення і загальна характеристика
ЛЯХО́ВИЧ Броніслав (31. 01. 1856, м. Ніско, нині Підкарп. воєводства, Польща — 25. 02. 1903, Львів) — хімік. Професор (1894). Закін. хім. відділ. Львів. університету (1880; учень Б. Радзішевського), де відтоді й працював: асист. (1881–82, 1891–95), приват-доцент (1887–91) каф. хімії, проф., засн. і зав. (1896–1903) каф. неорган. хімії. 1882 захистив дис. «Badania nad węglorodami (wodorami) naftowemi. O składnikach galicyjskiego oleju ziemnego» і здобув ступ. д-ра філософії. Стажувався у лаб. проф. М. Ненцького (Бeрн, 1882–83, 1885), на першій у світі каф. фіз. хімії проф. Ґ. Відеманна (м. Ляйпциґ, Німеччина, 1886–87), у Вищій аграр. школі (Відень, 1889–90). Читав лекції з основ термохімії (від 1888). Наукові дослідження: хімія і переробка нафти, орган. і фіз. хімія, хімія комплекс. сполук, історія хімії. Член Природн. товариства iм. M. Коперника (1876), Нім. хім. т-вa (1884).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Über die Benzoin- und Benzil-Anilide // Monatsh. Chem. 1893. Bd. 14; O zawisłości punktów wrzenia izomerycznych połączeń organicznych od budowy ich drobin i ścisłym związku tego stosunku z innemi własnościami fizycznemi // Kosmos. 1899. T. 24.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
