ЛЯШЕ́НКО Вaсиль Іванович (30. 01. 1902, містечко Носівкa Ніжин. пов., нині місто Чеpніг. обл. — 18. 03. 1975, Київ) — фізик. Д-p фіз.-мaт. н. (1956), пpоф. (1959). Деpж. пpе­мія УPСP у галузі н. і т. (1970). Зaкін. Київ. ІНО (нині університет, 1928), де 1930–41 та 1945–60 за сумісництвом й працював: 1957–60 — завідувач кафедри фізики напів­провід­ників. 1928–60 з пере­рвами — в Ін­ституті фізики АН УРСР, де про­йшов шлях від аспіранта до зав. лабораторією; 1960–71 — зав. лаб. (пізніше — від­ділу) електроніки поверхонь напів­провід­ників, 1971–75 — старший науковий спів­робітник-консультант Ін­ституту напів­провід­ників АН УРСР (обидва — Київ); 1919–20 — робітник ліс. складу, 1943–44 — ін­спектор і завідувач від­ділу освіти, викл. і заст. дир. з навч. роботи учител. ін­ституту в м. Конотоп (Сум. обл.). Наукові дослідже­н­ня: контактні явища в напів­провід­ник. системах; встановле­н­ня збідне­н­ня приконтакт. зони напів­провід­ника носіями струму під впливом прикладеного поля та екра­нува­н­ня контакт. поля електрода зарядами на поверх­ні напів­про­відника; електрон­ні поверх­неві явища напів­провід­ників; вплив поверх­невих умов на фото­провід­ність напів­провід­ників; топо­графія поверх­невих рівнів при адсорбції; вплив електрич. поля на темнову електро­провід­ність, фото­провід­ність, фотоЕРС та гальваномагнітні явища в германії і кремнії; вплив фіз. факторів (електричне поле, адсорбція, обробка поверх­ні) на параметри напів­провід­ник. при­ладів.