Ляшенко Іван Федорович

ЛЯШЕ́НКО Іван Федорович (14. 02. 1927, с. Миколаївка, нині Станично-Луган. р-ну Луган. обл. — 12. 12. 1998, Київ) — музико­знавець, педагог, музично-громадський діяч. Батько О. Ляшенка. Кандидат філософських наук (1955), д-р мистецтво­­знавства (1973), професор (1974), академік АМУ (1996). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989). Лауреат Всесоюз. музикозн. конкурсу ім. Б. Асафʼє­­ва, Респ. премії у галузі літ.-мист. критики ім. О. Білецького (3-я премія; обидва — 1982). Член НСКУ. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Львів. консерваторію (1950, оркестр. ф-т, кл. кларнета; 1951 — істор.-теор. ф-т) та аспірантуру при Київ. університеті (1954). У 1945–51 працював у Львові арт. оркестру філармонії, викл. дит. муз. шкіл та серед. спец. муз. школи. Від 1955 — у Нац. муз. академії України: 1965–68 — проректор з наукової роботи, 1968–74 — ректор, 1974–88 — проф., 1988–98 — завідувач кафедри історії укр. музики; водночас від 1955 (з пере­рвами) — в ІМФЕ НАНУ (обидва — Київ): від 1979 — завідувач від­ділу теор. про­блем худож. роз­витку мас, 1988–96 — провід­ний науковий спів­робітник Л. — автор низки публікацій, статей у період. вид. Коло його наук. зацікавлень по­­вʼязане із фундам. про­блемами муз. культурології, соціології, естетики, етномистецтво­­знавства, методології музико­­знавства, концептуал. пита­н­нями укр. муз.-істор. процесу. Здійс­нив вагомий внесок в організацію наук. і навч. процесу в Україні. Сприяв створен­ню каф. історії укр. музики Нац. муз. академії України, роз­витку її звʼязків із каф. Київ. університету, Києво-Могилян. академії, від­ділами Ін­ституту філософії НАНУ. Роз­робляв українозн. концепцію муз. освіти. Сприяв уведен­ню в навч. процес нових навч. курсів — «Історія укр. культури», «Муз. соціологія», «Етнопсихологія», «Укр. крає­знавство», «Укр. муз. діаспора». Л. — ініціатор, голова, автор про­грами діяльності Центру муз. україністики, створ. при Нац. муз. академії України під егідою Між­нар. асоц. україністів (1996). Під час роботи на посадах проректора й ректора Київ. консерваторії залучив до викладац. процесу в ній видат. музикантів із різних міст колиш. СРСР, зокрема Т. Кравченко (з Ленін­града, нині С.-Пе­тербург), Д. Башкирова (з Москви), В. Топіліна. У 1960-х рр. сприяв прийня­т­тю до СКУ деяких талановитих композиторів. Упорядник і наук. ред. низки індивід. та колект. праць. Серед учнів — І. Зінків, О. Козаренко, Л. Ніколаєва, І. Пʼясковський, М. Ржевсь­ка, В. Романко, Л. Черкашина, С. Шип. 2002 проведено наук. чита­н­ня памʼяті Л. Їхні матеріали ви­дано під на­звою «Культурологічні про­блеми української музики (наукові дискурси па­­мʼяті академік І. Ляшенка) // «Науковий вісник Національної музичної академії України», К., 2002, вип. 16.

Пр.: До пита­н­ня про національну специфіку музики // Мистецтво. 1955. № 2; Народність і національна характерність музики. К., 1957; Музика в житті людини. К., 1963; 1967; Нове в українській радянській музиці. К., 1966; Взаємодія фольклорних і професіональних традицій у процесі становле­н­ня українського музичного стилю // НТЕ. 1971. № 6; Національні традиції в музиці як історичний процес. К., 1973; Музика в системі естетичного вихова­н­ня. К., 1975; Музичний образ сучасника // Наука і культура. Україна, 1978. К., 1979; Теоретичні про­блеми художнього роз­витку мас: естетичний і соціологічний аспекти // Художня і традиц.-побут. культура народу. К., 1983; Максим Рильський і Борис Лятошинський: грані творчої спів­дружності // НТЕ. 1985. № 2; Интернационализм советской музыкальной куль­­туры: традиции и современ­ность. К., 1986; Художня спадщина в процесі взаємо­збагаче­н­ня сучасних словʼянських культур // Історія, культура, фольклор та етно­графія словʼян. народів. К., 1988 (спів­автор); Національне та інтернаціональне в музиці. К., 1991; Засновник української національної композиторської школи // УМ. 1992. Вип. 27; Українська художня культура. К., 1996 (спів­­авт.); Українська композиторська школа в історичній типології національного стиле­утворе­н­ня // Муз.-істор. концепції у минулому і сучасності: Мат. між­нар. наук. конф. Л., 1997; Про­блема національного в українській художній культурі // Наук. зап. Терноп. пед. університету. 1999. № 1(2).

Літ.: Герасимова-Персидська Н. Вче­­ний-україно­знавець // Музика. 1997. № 2; Торба О. До 70-річчя музико­знавця І. Ф. Ляшенка // Art Line. 1997. № 2; Ляшенко Іван Федорович: (Некролог) // НТЕ. 1999. № 2–3; Юдкін І. Вчений, культуролог Іван Ляшенко // Мист. обріїʼ98: Альм. К., 1999; Ніколаєва Л. Іван Ляшенко як творець музичної україністики // Наук. зб. Львів. муз. академії. 2000. Вип. 8, ч. 1; Черепанин М. І. Ляшенко та його концепція музичної україністики // Наук. вісн. Нац. муз. академії України. К., 2002. Вип. 16; Гу­­сарчук Т. Особистість І. Ф. Ляшенка та індивідуальний стиль діяльності вченого // Там само; Копиця М. Громадський Діяч, Вчений і Педагог // Там само; Лащенко А. І. Ляшенко — науковець, фундатор, керівник // Там само; Скорик М. Київ 60-их та І. Ляшенко // Там само; Немкович О. Українське музико­знавство ХХ столі­т­тя як система наукових дисциплін. К., 2006.

О. М. Немкович

Завантажити статтю