ЛЯШЕ́НКО Олександр Іванович (16. 03. 1950, Львів) — педагог. Син І. Ля­шенка. Доктор педагогічних наук (1996), професор (1996), академік НАПНУ (2003). Заслужений діяч науки і техніки України (2005). Державна премія України в галузі науки і техніки (2012). Премія НАПНУ (2011). Закін. Київ. пед. ін­ститут (1972). Учи­телював. Працював 1977–95 в Ін­ституті педагогіки АПНУ (з пере­­рвою): 1980–86 та 1995 — старший науковий спів­робітник; 1986–92 — нач. від­ділу наук. дослідж. і аспірантури, заст. нач. упр. пед. навч. закладів Міністерства освіти України; 1995–99 — 1-й заст. дир. Ін­ституту змісту і методів навч.; 1999–2001 — директор Наук.-метод. центру серед. освіти Міністерства освіти і науки України; 2001–02 — професор кафедри упр. освітою, декан факультету вищих керів. кадрів Укр. академії держ. упр. при Президентові України; 2002–07 — гол. вчений секр. АПНУ; від 2007 — академік-секр. Від­діл. заг. серед. освіти НАПНУ (усі — Київ). Основний напрям наукових досліджень — дидактика та методика навч. фі­зики. Ви­вчає про­блеми моніторингу якості заг. серед. освіти, за­стосува­н­ня тест. технологій в оцінюван­ні навч. досягнень учнів і студентів, формува­н­ня предмет. компетентності у процесі навч. фізики.