Ляшенко Юрій Іванович

Визначення і загальна характеристика

ЛЯШЕ́НКО Юрій Іванович (01. 01. 1939, с-ще Хацапетівка, нині м. Вуглегірськ Єнакіїв. міськради Донец. обл.) — режисер, сценарист. Заслужений діяч мистецтв України (2007). Член НСКінУ (1995). Закін. Харків. ін­ститут мистецтв (1966; викл. О. Глаголін). Працює у Києві: 1967–78 — реж., від 1978 — реж.-по­становник Нац. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка; водночас 1983–84 — реж. студії «Укртелефільм». Зняв і по­ставив х/ф: «День перший, день остан­ній» (1978), «“Мерседес” втікає від погоні» (1980), «Записки кирпатого Мефістофе­ля» (1994, за однойм. романом В. Вин­ниченка, спів­автор сценарію; приз «Бронзовий витязь» Мкф «Золотий витязь», м. Тирасполь, Молдова, 1994; за кра­щу режисуру Мкф «Деметра», м. Ялта, АР Крим, 1997; диплом 1-го Мкф глядац. журі, м. Славутич Київ. обл., 1996); д/ф «Міс­то на річці Псел» (1983), «Будні РАПО» (1994; обидва — «Укртелефільм»). 2-й реж. кінокартин: «Вʼязні Бомона» (реж. Ю. Лисенко, 2 серії), «У тридевʼятому царстві» (реж. Є. Шерстобитов; обидві — 1970), «Іду до тебе» (1971, реж. М. Мащенко), «Що­вечора після роботи» (1973, реж. К. Єршов), «Серед літа» (1975, реж. В. Іл­ляшенко), «Театр неві­домого актора» (1976, реж. М. Рашеєв), «Жив-був Шиш­лов» (1987, реж. В. Мотиль, 2 се­рії). Л. майстерно використовує можливості монтажу для роз­кри­т­тя сюжет. ліній, тем, які не закладено у діалогах та ланцюгу подій, і їх можна виявити лише завдяки особливому роз­міщен­ню кадрів; показує вмі­н­ня знаходити вихід із психол. лабіринтів, за­ймається пошуком духов. про­блематики. Автор низ­ки публікацій у періодиці, зокрема ст. «Схаменіться, недолюди!» // «Дні­про», 2006, № 7–8; «Ми не раби, раби не ми, ми — хами!» // «Слово Просвіти», 2006, 19–25 січ­ня; сценарію «Обірвана мелодія» // «Дні­про», 2008, № 1–2. По­ставив комедію «Феєрверк» Г. Мамліна (1965) на сцені Київ. ТЮГу, реж. якого був. Пере­кладав і дублював зарубіжні художні стрічки.

Т. А. Кінько

Завантажити статтю