Лященко Володимир Петрович
Визначення і загальна характеристика
ЛЯ́ЩЕНКО Володимир Петрович (12. 09. 1936, с. Каплунівка Краснокут. р-ну Харків. обл.) — живописець, графік. Член НСХУ (1980). Закін. Київський художній інститут (1964; викл. В. Пузирков, К. Трохименко, І. Штільман). Працював у Києві: 1973 — керівник образотвор. студії; 1974–76 — викладач технікуму легкої промисловості. На творчій роботі. Учасник всеукр., закордон. мистецьких виставок від 1971. Персон. — у Шамбері (1998), Тів’є (2006; обидва — Франція). Автор пейзажів, натюрмортів у реаліст. стилі. Деякі роботи зберігаються в Ізмаїл. (Одес. обл.), Яготин. (Київ. обл.) картин. галереях, Сум., Очаків. (Микол. обл.), Кіровогр., Черніг., Донец. ХМ, Кагарлиц. (Київ. обл.) і Олександрій. (Кіровогр. обл.) краєзн. музеях, картин. галереї м. Шевченко (Казахстан).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Вечорниці» (1967), «Дорога» (1970), «Цвіт вишневий» (1972), «Струмок» (1982), «Пуща-Водиця» (1985), «Польові квіти» (1991; 1998), «Березовий гай» (1996), «Осінь у Пущі-Водиці» (1997; 2001), «Видубичі», «Київська лавра», «Півонії» (усі — 1998), «Зима» (2001), «Ж. Бордері» (2010); графіка — «Напровесні» (2006), «Гліцинія», «Соняшники» (обидва — 2007), «Троянди» (2009), «Натюрморт із соняшником» (2010), «Після дощу. Франція» (2012), «Замок у сосновому лісі», «Натюрморт із калиною» (обидва — 2013).
Завантажити статтю
Людина 
