Лящук Василь Кіндратович

Визначення і загальна характеристика

ЛЯЩУ́К Василь Кіндратович (01. 03. 1948, с. Старий Почаїв, нині м. Почаїв Кременец. р-ну Терноп. обл.) — поет, пере­кладач. Член НСПУ (2012). Закін. середню школу-інтернат для незрячих дітей у Львові, філол. факультет Рівнен. пед. ін­ституту (1970). За­ймався тут у місц. літ. студії. Живе у Рівному. Працював журналістом, учителював, викладав у пед. ін­ституті і в Рівнен. консультпункті Київ. між­обл. заочно-вечір. серед. спец­­школи № 6 для незрячих і слабозорих. Друкувався на сторінках вітчизн. газет і журналів. Поезія Л. різноманітна, він пише акровірші нетрадиц. способом. «Зашифроване» слово (за­звичай це імʼя або прі­звище людини, якій присвяч. твір) можна прочитати не за першими літерами рядків, а за другими, іноді — за четвертими як зверху вниз, так і навпаки. Кожен поет. рядок Л. пропускає не тільки через систему Брайля (для незрячих), а й крізь власну душу. Пере­кладає англ., нім., польс., білорус. та рос. мовами, має перекл. С. Плат, Г. Лонґфел­ло, О. Вайльда. Над кн. «Вільям Шек­спір. Сонети» (Р., 2013) працював упродовж багатьох років.

Тв.: Почаївська мозаїка. 1992; Нас не буде — буде наша спрага. 1997; Тьмі наперекір. 1998; Ноша бджоли. 2000; Моє помешка­н­ня. 2005; Дзвіниця. 2008; Юності щемливий плин (тріолети, мініатюри, перекл.). 2009; Запахла нехворощ і мʼята (вірші, перекл.). 2010; Юрій Климець: Привіт, Васильку! (публіцистика). 2014 (усі — Рівне; Костопіль).

А. А. Лимич

Завантажити статтю