Лящук Василь Кіндратович
Визначення і загальна характеристика
ЛЯЩУ́К Василь Кіндратович (01. 03. 1948, с. Старий Почаїв, нині м. Почаїв Кременец. р-ну Терноп. обл.) — поет, перекладач. Член НСПУ (2012). Закін. середню школу-інтернат для незрячих дітей у Львові, філол. факультет Рівнен. пед. інституту (1970). Займався тут у місц. літ. студії. Живе у Рівному. Працював журналістом, учителював, викладав у пед. інституті і в Рівнен. консультпункті Київ. міжобл. заочно-вечір. серед. спецшколи № 6 для незрячих і слабозорих. Друкувався на сторінках вітчизн. газет і журналів. Поезія Л. різноманітна, він пише акровірші нетрадиц. способом. «Зашифроване» слово (зазвичай це ім’я або прізвище людини, якій присвяч. твір) можна прочитати не за першими літерами рядків, а за другими, іноді — за четвертими як зверху вниз, так і навпаки. Кожен поет. рядок Л. пропускає не тільки через систему Брайля (для незрячих), а й крізь власну душу. Перекладає англ., нім., польс., білорус. та рос. мовами, має перекл. С. Плат, Г. Лонґфелло, О. Вайльда. Над кн. «Вільям Шекспір. Сонети» (Р., 2013) працював упродовж багатьох років.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Почаївська мозаїка. 1992; Нас не буде — буде наша спрага. 1997; Тьмі наперекір. 1998; Ноша бджоли. 2000; Моє помешкання. 2005; Дзвіниця. 2008; Юності щемливий плин (тріолети, мініатюри, перекл.). 2009; Запахла нехворощ і м’ята (вірші, перекл.). 2010; Юрій Климець: Привіт, Васильку! (публіцистика). 2014 (усі — Рівне; Костопіль).
Завантажити статтю
Людина 
