КОСТЯНТИ́НІВКА — селище міського типу Арбузинського ра­йону Миколаївської області. Костянтинівській селищній ра­ді під­порядковане с. Бузьке. Знаходиться на лівому березі Пів­ден­ного Бугу, за 120 км від обласного цен­тру, за 22 км від райцентру та за 19 км від залізничної станції Кавуни. Площа 6,07 км2. Населе­н­ня 2809 осіб (2001, складає 63,9 % до 1989), пере­важно українці. Через смт проходить автошлях Первомайськ–Вознесенськ–Миколаїв. По­близу Костянтинівки та Бузького виявлено залишки поселень епохи мезоліту, неоліту, міді та бронзи. Збереглися камʼяні скульптури кочівників 11–12 століть. На початку 18 столі­т­тя на місці нинішнього селища міського типу був запорозький зимів­ник. Тут проходив важливий торговельний шлях із Галичини в Крим. Бугогар­дівська паланка, на території якої зна­ходився козацький форпост, у 1730-х роках за­знавала частих нападів татар. Під час одного з них пост був спалений. Згодом козаки побу­дували новий укріплений пункт, навколо якого почали селитися селяни-втікачі. У 1780-х роках тут осіла значна кількість молдаван. 1782 царський уряд подарував 720 десятин землі колишньої Бугогардівської паланки поміщикові Байдакові. Під на­звою Костянтинівка населений пункт у документах згадується від кінця 18 столі­т­тя. Мешканці за­ймалися хліборобством, скотарством, видо­бували граніт для моще­н­ня доріг. У 1-й половині 19 столі­т­тя у Костянтинівці, що уві­й­шла до складу третьої округи Хер­сонського військового поселе­н­ня, роз­­квартирували 100 козаків Бузького уланського полку. На час ліквідації військових поселень 1857 у Костянтинівці мешкало 1919 осіб. 1885 було 527 дворів, проживало 2663 осо­би. У цей період тричі на рік зби­ралися ярмарки, щотижня — ба­зари. Під час воєн­них дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — райцентр. Жителі по­терпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 20), за­знали сталінських ре­пресій. Від 5 серпня 1941 до 24 березня 1944 — під німецько-фашистською окупа­цією. Гітлерівці вивезли на примусові роботи до Німеч­чини понад 100 осіб. На фронтах 2-ї світової вій­ни за­гинуло 480 жителів. Від 1976 — смт. 1970 мешкало бл. 15,5 тис., 1979 — 12,2 тис., 1989 — 4,4 тис., 1999 — 3,2 тис. осіб. У радянський період та 1990-х роках працював маслозавод. Нині у Костянтинівці — загальноосвітня школа, дитсадок; Будинок культури, бібліотека; лікарська амбулаторія; від­діле­н­ня оща­дбанку. Діє церква св. Миколая. Встановлено меморіал воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни, памʼятні знаки на честь 300-річчя Костянтинівки, форсува­н­ня Пів­ден­ного Бугу радянськими військами та жертвам голодомору.