КОСТЯНТИ́НІВСЬКИЙ ЗАВО́Д СКЛЯНИ́Х ТА МА­ЙО́ЛІКОВИХ ВИ́РОБІВ — під­приємство скляної промисловості. Діяло 1960–2000 у м. Костянтинівка Донец. обл. Створ. шляхом обʼ­єд­на­н­ня трьох вироб-в: ма­йолік., дзеркал. і ялинк. прикрас. Цех ма­йолік. ви­робів від­крито 1956; працювало 110 осіб (1981); скульптор-художник — В. Примак, ливарники — Н. Суботіна, Н. Покотилова. Виробляли скульптури («Се­тер на полюван­ні», «Чапля», «Школярка», «Пі­вень», «Індик», «Лиси­ця», «Червона Шапочка», «Олен­ка», «Собачки»), вазони для кві­тів, набори для напоїв, глечики, чай­ники, сервізи, цукерниці. Осн. техніки: лиття в гіпс. формах, роз­­писува­н­ня й випалюва­н­ня з гон­чар. глини. Серед кращих майстрів роз­пису — М. Булава, Л. Во­рона, В. Полєтаєва. Дзеркал. виробництво: настін­ні дзеркала, на­стіл. трельяжі. Від 1953 осн. виробництво ялинк. прикрас роз­містили в спец. цеху. Зі скляних трубочок над гасовими горілками простим і формовоч. ду­т­тям створювали бл. 30-ти найменувань ялинк. іграшок (кулі, бурульки, дзиґи, зірки, казк. пер­сонажі, темат. набори «Казка», «Чипол­ліно», іграшки великих роз­мірів для міських ялинок). Інваліди-надомники від 1968 зби­рали скляні намиста, робили кар­тон­ні іграшки, прикраси з фоль­ги, гірлянди, серпантин, конфет­ті; згодом це виробляли на заводі. У 1-й пол. 1970-х рр. виробництво частково автоматизовано. 1974 запущено склодув. автомат, на якому виготовляли іграшку «Ялинка»; 1975 зʼявилися вакуумні машини для зовн. покри­т­тя. У 1970–80-х рр. для маленьких штуч. ялинок роз­­роблено комплекти мініатюр. іграшок «Малютка», «Святковий». Серед майстрів-склодувів — Н. Белюченко, В. Нікодимова та Н. Орищенко, художник-офор­млювач — В. Мась. Продукцію під­приємства екс­понували на респ. і всесоюз. ви­ставках, від­значено дипломом ВДНГ УРСР.