Магнієві руди

Визначення і загальна характеристика

МА́ГНІЄВІ РУ́ДИ — природні мінеральні утворе­н­ня, з яких економічно доцільно та технологічно можливо видобувати магній (Mg). Гол. М. р. мають осад. походже­н­ня. Магній у знач. кількостях входить до складу понад 100 мінералів; його необмежені ресурси в роз­чиненому стані є в мор. воді. Осн. форма магнію в рудах — у ви­гляді практично єдиного або одного з провід. катіонів у хімічно актив. легкорозчин. мінералах або роз­солах. Магнезійні формації: гіпербазит. і карбонатні — брусит (MgО — 69,1 %, Mg — 41,8 %, густина 2300 кг/м³), форстерит (57,3, 34,6, 3200), магнезит (47,8, 28,8, 3000), серпентин (43,6, 26,3, 2500), ен­статит (40,2, 24,2, 3100), тальк (31,9, 19,2, 2700), доломіт (21,9, 13,2, 2800); соляні — бішофіт (19,8, 12,0, 1590), лангбейніт (19,4, 11,7, 2800), епсоміт (16,4, 9,9, 1700), каїніт (16,2, 9,8, 2100), карналіт (14,5, 8,7, 1600), астраханіт (12,1, 7,3, 2400), полігаліт (8,0, 4,8, 2800), роз­соли (сульфати та хлориди Mg, Са, К, Nа); морська вода — хлориди Mg та ін. Поклади магнезиту мають докембрій. вік. У порядку зменше­н­ня їхнього пром. значе­н­ня роз­різняють 3 генет. типи: лагун­но-морські, кори вивітрюва­н­ня гіпербазитів і озерні, або осадові. Великі родовища М. р. є в Сх. Казах­стані, Австрії, Греції, Чехії, Пн. Кореї, Китаї, Канаді та США. Багаті родовища магнезиту роз­ві­дано у РФ: на Уралі (Саткин., Білоріц., Іванів. групи родовищ), в Іркут. обл. (Савин., Онот. родовища), Краснояр. краї (Удерейське). Магнезит. солі у великих кількостях містяться в сольових від­кладах озер Казах­стану, водах Арал. і Ка­спій. морів. Викоп. карналіт осад. походже­н­ня виявлено в соляних родовищах РФ (Верх­ньокамське на Уралі), Білорусі (Солегорське), а також у Німеч­чині, Франції, Іспанії та ін. країнах. Унікал. Волгогр. родовище бішофіту, який пере­буває в асоціації з карналітом, кізеритом і галітом, а на деяких ділянках утворює майже мономінерал. поклади (88–96 % мінералу; потуж. 10–40, іноді — до 100–200 м), знаходиться в соляному басейні Прика­спій. синеклізи; у ме­жах Приволж. монокліналі встановлено 4 бішофіт. пласти на глиб. 1000–1800 м. На території України неоген. хлоридно-сульфатні М. р. є у Калусько-Голинському родовищі калійних солей і Стебницькому родовищі калійних солей. У Зх. Приазовʼї в Сорокин. тектоніч. зоні виявлені високомагнезіал. гіпербазити (Родіонів. ділянка). Про­гнозні ресурси магнієвої сировини (категорії Р2) до глиб. 200 м складають 250 млн т. Пер­спектив. джерелом магнієвої сировини є ропа оз. Сиваш. Значні запаси бішофіту роз­ві­дано у Чернігів. і Полтав. обл. Сумарні ресурси бішофіту в Україні складають бл. 50 км³. Залежно від типу руд і кінцевого продукту використовують різні способи пере­робки М. р., зокрема флотацію, гравітацію у важких середовищах і електромагнітну сепарацію.

В. С. Білецький, В. І. Павлишин

Завантажити статтю