ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Магнієві руди

МА́ГНІЄВІ РУ́ДИ – природні мінеральні утворення, з яких економічно доцільно та технологічно можливо видобувати магній (Mg). Гол. М. р. мають осад. походження. Магній у знач. кількостях входить до складу понад 100 мінералів; його необмежені ресурси в розчиненому стані є в мор. воді. Осн. форма магнію в рудах – у вигляді практично єдиного або одного з провід. катіонів у хімічно актив. легкорозчин. мінералах або розсолах. Магнезійні формації: гіпербазит. і карбонатні – брусит (MgО – 69,1 %, Mg – 41,8 %, густина 2300 кг/м3), форстерит (57,3, 34,6, 3200), магнезит (47,8, 28,8, 3000), серпентин (43,6, 26,3, 2500), енстатит (40,2, 24,2, 3100), тальк (31,9, 19,2, 2700), доломіт (21,9, 13,2, 2800); соляні – бішофіт (19,8, 12,0, 1590), лангбейніт (19,4, 11,7, 2800), епсоміт (16,4, 9,9, 1700), каїніт (16,2, 9,8, 2100), карналіт (14,5, 8,7, 1600), астраханіт (12,1, 7,3, 2400), полігаліт (8,0, 4,8, 2800), розсоли (сульфати та хлориди Mg, Са, К, Nа); морська вода – хлориди Mg та ін. Поклади магнезиту мають докембрій. вік. У порядку зменшення їхнього пром. значення розрізняють 3 генет. типи: лагунно-морські, кори вивітрювання гіпербазитів і озерні, або осадові. Великі родовища М. р. є в Сх. Казахстані, Австрії, Греції, Чехії, Пн. Кореї, Китаї, Канаді та США. Багаті родовища магнезиту розвідано у РФ: на Уралі (Саткин., Білоріц., Іванів. групи родовищ), в Іркут. обл. (Савин., Онот. родовища), Краснояр. краї (Удерейське). Магнезит. солі у великих кількостях містяться в сольових відкладах озер Казахстану, водах Арал. і Каспій. морів. Викоп. карналіт осад. походження виявлено в соляних родовищах РФ (Верхньокамське на Уралі), Білорусі (Солегорське), а також у Німеччині, Франції, Іспанії та ін. країнах. Унікал. Волгогр. родовище бішофіту, який перебуває в асоціації з карналітом, кізеритом і галітом, а на деяких ділянках утворює майже мономінерал. поклади (88–96 % мінералу; потуж. 10–40, іноді – до 100–200 м), знаходиться в соляному басейні Прикаспій. синеклізи; у ме­жах Приволж. монокліналі встановлено 4 бішофіт. пласти на глиб. 1000–1800 м. На території України неоген. хлоридно-сульфатні М. р. є у Калусько-Голинському родовищі калійних солей і Стебницькому родовищі калійних солей. У Зх. Приазов’ї в Сорокин. тектоніч. зоні виявлені високомагнезіал. гіпербазити (Родіонів. ділянка). Прогнозні ресурси магнієвої сировини (категорії Р2) до глиб. 200 м складають 250 млн т. Перспектив. джерелом магнієвої сировини є ропа оз. Сиваш. Значні запаси бішофіту розвідано у Чернігів. і Полтав. обл. Сумарні ресурси бішофіту в Україні складають бл. 50 км3. Залежно від типу руд і кінцевого продукту використовують різні способи переробки М. р., зокрема флотацію, гравітацію у важких середовищах і електромагнітну сепарацію.

В. С. Білецький, В. І. Павлишин

завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

В. С. Білецький

В. І. Павлишин

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Магнієві руди / В. С. Білецький, В. І. Павлишин // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-60240

Mahniievi rudy / V. S. Biletskyi, V. I. Pavlyshyn // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2017. – Available at : https://esu.com.ua/article-60240

Том ЕСУ:

18-й

Дата виходу друком тому:

2017

Дата останньої редакції статті:

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

переглянути в Scopus

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUIDідентифікатор статті на сайті ЕСУ

60240

Кількість переглядівдані щодо перегляду сторінок на сайті збираються від початку 2024 року

126

Схожі статті

Ґроно
Світ-суспільство-культура  |  Том 7  |  2007
Н. І. Моісеєнко
Коран
Світ-суспільство-культура  |  Том 14  |  2023
В. С. Рибалкін
Вперед
Світ-суспільство-культура  |  Том 5  |  2006
П. І. Арсенич

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору