Розмір шрифту

A

Магнієві руди

МА́ГНІЄВІ РУ́ДИ  — природні мінеральні утворення, з яких економічно доцільно та технологічно можливо видобувати магній (Mg). Гол. М. р. мають осад. походження. Магній у знач. кількостях входить до складу понад 100 мінералів; його необмежені ресурси в розчиненому стані є в мор. воді. Осн. форма магнію в рудах — у вигляді практично єдиного або одного з провід. катіонів у хімічно актив. легкорозчин. мінералах або розсолах. Магнезійні формації: гіпербазит. і карбонатні — брусит (MgО — 69,1 %, Mg — 41,8 %, густина 2300 кг/м3), форстерит (57,3, 34,6, 3200), магнезит (47,8, 28,8, 3000), серпентин (43,6, 26,3, 2500), енстатит (40,2, 24,2, 3100), тальк (31,9, 19,2, 2700), доломіт (21,9, 13,2, 2800); соляні — бішофіт (19,8, 12,0, 1590), лангбейніт (19,4, 11,7, 2800), епсоміт (16,4, 9,9, 1700), каїніт (16,2, 9,8, 2100), карналіт (14,5, 8,7, 1600), астраханіт (12,1, 7,3, 2400), полігаліт (8,0, 4,8, 2800), розсоли (сульфати та хлориди Mg, Са, К, Nа); морська вода — хлориди Mg та ін. Поклади магнезиту мають докембрій. вік. У порядку зменшення їхнього пром. значення розрізняють 3 генет. типи: лагунно-морські, кори вивітрювання гіпербазитів і озерні, або осадові. Великі родовища М. р. є в Сх. Казахстані, Австрії, Греції, Чехії, Пн. Кореї, Китаї, Канаді та США. Багаті родовища магнезиту розвідано у РФ: на Уралі (Саткин., Білоріц., Іванів. групи родовищ), в Іркут. обл. (Савин., Онот. родовища), Краснояр. краї (Удерейське). Магнезит. солі у великих кількостях містяться в сольових відкладах озер Казахстану, водах Арал. і Каспій. морів. Викоп. карналіт осад. походження виявлено в соляних родовищах РФ (Верхньокамське на Уралі), Білорусі (Солегорське), а також у Німеччині, Франції, Іспанії та ін. країнах. Унікал. Волгогр. родовище бішофіту, який перебуває в асоціації з карналітом, кізеритом і галітом, а на деяких ділянках утворює майже мономінерал. поклади (88–96 % мінералу; потуж. 10–40, іноді — до 100–200 м), знаходиться в соляному басейні Прикаспій. синеклізи; у ме­жах Приволж. монокліналі встановлено 4 бішофіт. пласти на глиб. 1000–1800 м. На території України неоген. хлоридно-сульфатні М. р. є у Калусько-Голинському родовищі калійних солей і Стебницькому родовищі калійних солей. У Зх. Приазов’ї в Сорокин. тектоніч. зоні виявлені високомагнезіал. гіпербазити (Родіонів. ділянка). Прогнозні ресурси магнієвої сировини (категорії Р2) до глиб. 200 м складають 250 млн т. Перспектив. джерелом магнієвої сировини є ропа оз. Сиваш. Значні запаси бішофіту розвідано у Чернігів. і Полтав. обл. Сумарні ресурси бішофіту в Україні складають бл. 50 км3. Залежно від типу руд і кінцевого продукту використовують різні способи переробки М. р., зокрема флотацію, гравітацію у важких середовищах і електромагнітну сепарацію.

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2017
Том ЕСУ:
18
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
60240
Вплив статті на популяризацію знань:
164
Бібліографічний опис:

Магнієві руди / В. С. Білецький, В. І. Павлишин // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-60240.

Mahniievi rudy / V. S. Biletskyi, V. I. Pavlyshyn // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2017. – Available at: https://esu.com.ua/article-60240.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору
Магнієві руди Енциклопедія сучасної України