Костянтинівський металургійний завод

КОСТЯНТИ́НІВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІ́ЙНИЙ ЗАВО́Д – одне з найдавніших підприємств чорної металургії Півдня України. Засн. 1896 бельг. АТ за­лізопрокат. заводів (побудов. на березі р. Кривий Торець) у с. Сан­туринівка Бахмут. пов. Катеринослав. губ. (нині м. Костянтинівка Донец. обл.). Наприкінці 1897 ливарна та мех. майстерні випустили першу продукцію. До 1913 діяли доменна і 5 мартенів. печей, середньо- та дрібносорт. і листовий прокатні стани, 2 кокс. батареї по 20 печей. 1913 вироблено 60,3 тис. т чавуну, 63,4 тис. т сталі, 60,5 тис. т про­кату. У 1920-і рр. проведено ре­конструкцію заводу, зокрема збіль­шено місткість мартенів. печей. 1932 уведено в експлуатацію доменну піч № 2, механізовано прокатні стани, модернізовано енергет. госп-во, а також збудо­вано завод. житл. с-ще, клуб, поліклініку, стадіон, закладено парк. 1940 на заводі (у порівнянні з 1913) зросло виробництво чавуну на 300 %, сталі — на 377 %, прокату — на 278 %. Під час 2-ї світової вій­ни завод евакуйовано на Урал (РФ), будівлю зруйновано. Відбудований після звільнення міс­та упродовж 1943–47 (у квітні 1947 уведено в дію прокат. стан «585» потуж. 324 тис. т сортового прокату і згодом завершено відновлення усіх гол. металург. агрегатів). Використання замість заліз. руди колчеданових недогарків — відходів розташованого поруч Костянтинівського хімічного заводу після поперед. їхнього брикетування і випалювання сірки дозволяло металур­гам випускати найдешевші у СРСР чавун, сталь та прокат. На підприємстві не припинявся процес модернізації виробництва, що дозволило 1951 досягти довоєн. рівня виплавки чавуну, 1954 — сталі, 1955 — прокату. 1964 на заводі розпочато будівництво калібрувал. це­ху (один з найбільших у Європі, вироб. потуж. — понад 500 тис. т калібров. прокату щороку). У структурі — домен., крупносорт. та калібрувал. цехи, 2 доменні печі (корис. об’єм 450 та 394 м³, потуж. — 390,6 тис. т перероб. чавуну). Серед осн. видів продукції — феромарганець; фасон- ні профілі, профілі спец. призначення та штабова сталь; калібров. прокат круглого та шестигран. перерізів розміром 5–23 мм у мотках та 5–65 мм у прутках з вуглец., легов., ресор­но-пруж. та шарикопідшипник. марок сталей. Соц. сфера: житл. фонд, Палац культури, парк, стадіон, 2 гуртожитки, дитсадок, 2 бази відпочинку та оздоров. дит. табір, профілакторій. Кількість працівників (2012) — понад 500 осіб. Кер. — Р. Бабаш (від 2006).

О. І. Кільдешов

завантажити статтю