КОСТЯНТИ́НІВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІ́ЙНИЙ ЗАВО́Д — одне з найдавніших під­приємств чорної металургії Пів­дня України. Засновано 1896 бельгійського акціонерного товариства за­лізо­прокатних заводів (побудованих на березі р. Кривий Торець) у с. Сан­туринівка Бахмутського повіту Катеринославської губернії (нині м. Костянтинівка Донецької обл.). На­прикінці 1897 ливарна та механічна майстерні випустили першу продукцію. До 1913 діяли домен­на і 5 мартенівських печей, середньо- та дрібносортові і листовий прокатні стани, 2 коксові батареї по 20 печей. 1913 вироблено 60,3 тис. т чавуну, 63,4 тис. т сталі, 60,5 тис. т про­кату. У 1920-і роки проведено ре­кон­струкцію заводу, зокрема збіль­шено місткість мартенівських печей. 1932 уведено в екс­плуатацію домен­ну піч № 2, механізовано прокатні стани, модернізовано енергетичне господарство, а також збудо­вано заводське житлове селище, клуб, поліклініку, стадіон, закладено парк. 1940 на заводі (у порівнян­ні з 1913) зросло виробництво чавуну на 300 %, сталі — на 377 %, прокату — на 278 %. Під час 2-ї світової вій­ни завод еваку­йовано на Урал (РФ), будівлю зруйновано. Від­будований після звільне­н­ня міс­та упродовж 1943–47 (у квітні 1947 уведено в дію прокатний стан «585» потужністю 324 тис. т сортового прокату і згодом завершено від­новле­н­ня усіх головних металургійних агрегатів). Викори­ста­н­ня замість залізної руди колче­данових недогарків — від­ходів роз­ташованого поруч Костянтинівського хімічного заводу після попереднього їхнього брикетува­н­ня і випалюва­н­ня сірки до­зволяло металур­гам випускати найдешевші у СРСР чавун, сталь та прокат. На під­приємстві не припинявся процес модернізації виробництва, що до­зволило 1951 досягти довоєн­ного рівня виплавки чавуну, 1954 — сталі, 1955 — прокату. 1964 на заводі роз­почато будівництво калібрувального це­ху (один з найбільших у Європі, виробнича потужність — понад 500 тис. т каліброваного прокату щороку). У структурі — домен­ний, крупносортовий та калібрувальний цехи, 2 домен­ні печі (корисний обʼєм 450 та 394 м3, потужністю — 390,6 тис. т пере­робного чавуну). Серед основних видів продукції — феромарганець; фасон­ні профілі, профілі спеціального при­значе­н­ня та штабова сталь; калібрований прокат круглого та ше­сти­гран­ного пере­різів роз­міром 5–23 мм у мотках та 5–65 мм у прутках з вуглецевих, легованих, ресорно-пружних та шарикопідшипникових марок сталей. Соціальна сфера: житловий фонд, Палац культури, парк, стадіон, 2 гуртожитки, дитсадок, 2 бази від­починку та оздоровчий дитячий табір, профілакторій. Кількість працівників (2012) — понад 500 осіб. Керівник — Р. Бабаш (від 2006).