Магомаєв Муслім Магометович
МАГОМА́ЄВ Муслім Магометович (17. 08. 1942, Баку — 25. 10. 2008, Москва, похований у рідному місті) — співак (баритон), композитор. Народний артист Азербайджану (1971), СРСР (1973). Лауреат Міжнародного конкурсу естрадної пісні в м. Сопоть (Польща, 1969, 1-а премія). Закінчив Азербайджанську консерваторію (Баку, 1968; кл. Ш. Меммедової). Удосконалював майстерність у театрі «Ла Скала» у Мілані (Італія, 1964–65). Від 1963 — соліст Азербайджанського театру опери та балету ім. Ахундова, 1975–89 — засновник і художній керівник Азербайджанського естрадно-симфонічного оркестру (обидва — Баку). 1998 припинив творчу діяльність. Мешкав і працював у Москві. У репертуарі — партії в операх «Євгеній Онєгін» П. Чайковського, «Князь Ігор» О. Бородіна, «Алеко» С. Рахманінова, «Весілля Фіґаро» В.-А. Моцарта, «Ріґолетто» Дж. Верді, «Севільський цирульник» Дж. Пуччіні; естрадні пісні «Королева краси» (сл. А. Горохова), «Нам не жити один без одного» (сл. М. Добронравова), «Ноктюрн» (сл. Р. Рождественського), «Підмосковні вечори» (сл. М. Матусовського). Також виконував українські пісні «Кохана» (сл. І. Бараха), «Дивлюсь я на небо» (сл. М. Петренка). Виступав із сольними концертами у Києві, Одесі, Львові, Чернівцях, Тернополі. Серед творів — 2 фантазії для фортепіано з естрадним оркестром (1974, 1978), естрадно-симфонічні твори, пісні «Весняний край», «Життя моє, моя Вітчизно», «Урочиста пісня» та ін. Автор музики до к/ф «Перервана серенада» (1979, реж. М. Ібрагімбеков), «Легенда Срібного озера» (1985), «Диверсія» (1989), «Стамбульський рейс» (2010; усі — реж. Е. Кулієв). Гастролі у Франції, Болгарії, Німеччині, Польщі, Фінляндії, Канаді, Ірані. Записав низку компакт-дисків, зокрема «Дякую тобі» (1995), «Муслім Магомаєв. Вибране» (2002), «З любов’ю до жінки» (2003), «Концерти, концерти, концерти» (2005). Написав книги «Великий Ланца» (1993), «Любовь моя — мелодия» (1999; обидві — Москва). Про Магомаєва знято д/ф «Муслім Магомаєв» (2002). У 1997 його ім’ям названо одну з малих планет Сонячної системи. 2010 в Москві відбувся 1-й Міжнародний конкурс вокалістів його імені. У Баку на будинку, де він мешкав, встановлено меморіальну дошку, його ім’ям названо вулицю. 2011 у Москві Магомаєву встановлено пам’ятник (скульптор О. Рукавишников).
Рекомендована література
- Исмайлова Г. М. Магомаев. 2-е изд. Баку, 1986;
- Надеждин Н. М. Магомаев. «Солнечный голос». Москва, 2010.
Завантажити статтю
Людина 
