Мадьярови

Визначення і загальна характеристика

МАДЬЯ́РОВИ  — родина представників Кунгратської династії, знаті Хівинського ханства (нині територія у складі Узбекистану і Таджикистану), відомої від 18 ст. Узимку 1920 більшовики вивезли з Хіви 14 чоловіків ханської родини спочатку в Москву, де їх тримали в концтаборі, а через 3 р. направили в Україну (Катеринославщина). У м. Кривий Ріг (Дніпроп. обл.) 1933 помер і похований Сеїд-Абдулла, останній хан відомої азій. держави (могилу не збережено). Він був сином хана Хіви та класика світ. поезії Богадура Феруза Мухаммеда-Рахіма II (1845–1910), вірші якого перекладені багатьма мовами (правив ханством 40 р.). У Кривому Розі висланці працювали сторожами на руднику «Більшовик» або жебракували. Тільки наприкінці 1930-х рр. дехто з родичів хана зумів повернутися в Узбекистан, однак до рідної Хіви їхати їм заборонили. Найдовше у Кривому Розі жив, тут помер і похований племінник хана, син міністра в остан. уряді Хіви Абдурасул Мадьяров (1902–91). Він завжди з великою пошаною згадував свого діда-поета, дитиною не раз його бачив і отримав від нього благословення. На вигнанні навч. у м. Катеринослав (нині Дніпро) в губерн. школі міліції, 1923–27 працював за фахом, від 1927 — сторожем і конюхом на криворіз. шахті. 1943 вивезений на примусові роботи до Німеччини. Від 1947 — тесля, згодом — завгосп на Криворіз. рай. електростанції. 1990 відвідав Хіву. Його брат Насер Мадьяров (1897–1944) був сторожем та маляром на шахті, за переказами, писав вірші рідною мовою (не збереглися). Помер і похов. у Кривому Розі. Реабіліт. 1999.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю