Мадьярови

МАДЬЯ́РОВИ — родина пред­ставників Кунгратської династії, знаті Хівинського ханства (нині територія у складі Узбеки­стану і Таджики­стану), ві­домої від 18 ст. Узимку 1920 більшовики вивезли з Хіви 14 чоловіків ханської родини спочатку в Москву, де їх тримали в концтаборі, а через 3 р. направили в Україну (Катеринославщина). У м. Кривий Ріг (Дні­проп. обл.) 1933 помер і похований Сеїд-Абдул­ла, остан­ній хан ві­домої азій. держави (могилу не збережено). Він був сином хана Хіви та класика світ. поезії Богадура Феруза Мухам­меда-Рахіма II (1845–1910), вірші якого пере­кладені багатьма мовами (правив ханством 40 р.). У Кривому Розі висланці працювали сторожами на руднику «Більшовик» або жебракували. Тільки на­прикінці 1930-х рр. дехто з родичів хана зумів повернутися в Узбеки­стан, однак до рідної Хіви їхати їм заборонили. Найдовше у Кривому Розі жив, тут помер і похований племін­ник хана, син міністра в остан. уряді Хіви Абдурасул Мадьяров (1902–91). Він завжди з великою пошаною згадував свого діда-поета, дитиною не раз його бачив і отримав від нього благослове­н­ня. На ви­гнан­ні навч. у м. Катеринослав (нині Дні­про) в губерн. школі міліції, 1923–27 працював за фахом, від 1927 — сторожем і конюхом на криворіз. шахті. 1943 вивезений на примусові роботи до Німеч­чини. Від 1947 — тесля, згодом — завгосп на Криворіз. рай. електро­станції. 1990 від­відав Хіву. Його брат Насер Мадьяров (1897–1944) був сторожем та маляром на шахті, за пере­казами, писав вірші рідною мовою (не збереглися). Помер і похов. у Кривому Розі. Реабіліт. 1999.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю