Маєвська Валентина Григорівна

МАЄ́ВСЬКА Валентина Григорівна (03. 10. 1929, Київ — 18. 10. 2015, там само) — архітектор. Канд. архітектури (1973). Заслужений архітектор УРСР (1981). Бронз. медаль ВДНГ СРСР (1972). Член НСАУ (1961). Закін. Київ. інж.-буд. інститут (1955). Відтоді працювала в Укр. інституті проектування міст «Діпромісто» (Київ): 1969–75 і 1979–85 — гол. арх. проектів архіт.-планув. майстерень № 1 та № 8, у 1975–79 — гол. спеціаліст, 1986–94 — ст. архітектор, архітектор 1-ї категорії. За участі М. розроблено бл. 100 ген. планів міст, зокрема Хотина (Чернів. обл., 1958), Дніпропетровська (нині Дніпро, 1964), Переяслава-Хмельницького (Київ. обл., 1973), Корюківки (Черніг. обл., 1991). Авторка проектів планування центр. частини м. Красний Луч (нині Хрустальний Луган. обл., 1955–56), заповідника «Асканія-Нова» (Херсон. обл., співавт.), ботан. саду «Поділля» у Вінниці (обидва — 1967), р-ну заповідника «Поле Полтав. битви» у Полтаві (1983), тех. проекту планування та озеленення Олександрів. ландшафт. парку (м. Орджонікідзе, нині Покров Дніпроп. обл., 1971): рекультивація тер. марганц. кар’єру шляхом перетворення на рекреац. зону (лісопарк. ділянка, водойма, пляжі, зоол. парк, ділянка для місц. пташок і звірів, тераси зі спорт. і дит. майданчиками); зони відпочинку на р. Бахмутка (Донецьк, 1975), парку Перемоги в Ужгороді (1984), Дієвсько-Таром. зони відпочинку у Дніпропетровську (1987); реконструкцій парків «Утьос — Карасан» (м. Алушта, АР Крим, 1977), Партизан. Слави (1978), Першотравневого (1981–86) у Києві. Брала участь у Міжнар. конкурсі на проектування парку Ля Віллет у Парижі (1982). Наукові дослідження: проектування парків, формування парк. культури, парків культури та відпочинку в Україні. Співавторка кн. «Охрана территориальных ресурсов градостроительства» (К., 1986).

О. В. Головань