Маєвська Валентина Григорівна

МАЄ́ВСЬКА Валентина Григорівна (03. 10. 1929, Київ — 18. 10. 2015, там само) — архітектор. Канд. архітектури (1973). Заслужений архітектор УРСР (1981). Бронз. медаль ВДНГ СРСР (1972). Член НСАУ (1961). Закін. Київ. інж.-буд. ін­ститут (1955). Від­тоді працювала в Укр. ін­ституті проектува­н­ня міст «Ді­промісто» (Київ): 1969–75 і 1979–85 — гол. арх. проектів архіт.-планув. майстерень № 1 та № 8, у 1975–79 — гол. спеціаліст, 1986–94 — ст. архітектор, архітектор 1-ї категорії. За участі М. роз­роблено бл. 100 ген. планів міст, зокрема Хотина (Чернів. обл., 1958), Дні­пропетровська (нині Дні­про, 1964), Пере­яслава-Хмельницького (Київ. обл., 1973), Корюківки (Черніг. обл., 1991). Авторка проектів планува­н­ня центр. частини м. Красний Луч (нині Хру­стальний Луган. обл., 1955–56), заповід­ника «Асканія-Нова» (Херсон. обл., спів­­авт.), ботан. саду «Поді­л­ля» у Він­ниці (обидва — 1967), р-ну заповід­ника «Поле Полтав. битви» у Полтаві (1983), тех. проекту планува­н­ня та озелене­н­ня Олександрів. ландшафт. парку (м. Орджонікідзе, нині Покров Дні­проп. обл., 1971): рекультивація тер. марганц. карʼєру шляхом пере­творе­н­ня на рекреац. зону (лісопарк. ділянка, водо­йма, пляжі, зоол. парк, ділянка для місц. пташок і звірів, тераси зі спорт. і дит. май­данчиками); зони від­починку на р. Бахмутка (Донецьк, 1975), парку Пере­моги в Ужгороді (1984), Дієвсько-Таром. зони від­починку у Дні­пропетровську (1987); рекон­струкцій парків «Утьос — Карасан» (м. Алушта, АР Крим, 1977), Партизан. Слави (1978), Першотравневого (1981–86) у Києві. Брала участь у Між­нар. конкурсі на проектува­н­ня парку Ля Віл­лет у Парижі (1982). Наукові дослідже­н­ня: проектува­н­ня парків, формува­н­ня парк. культури, парків культури та від­починку в Україні. Спів­авторка кн. «Охрана тер­риториальных ресурсов градостроительства» (К., 1986).

Завантажити статтю