Мазурик Микола
МАЗУ́РИК Микола (25. 09. 1908, присілок Буковина с. Брижава Підкарп. воєводства, Польща — 21. 02. 2008, там само) — лемківський майстер різьблення на дереві, оброблення каменю та металу, живописець. Брат Михайла Мазурика. У ході акції «Вісла» родину вислано до м. Кошалін (Польща). За те, що не виказав місця перебуваня укр. партизанів з УПА, 1947 заарешт. і ув’язнений у польс. концтаборі Явожно. Навч. на курсах товариства «Просвіта», у Київ. університеті (1950-і рр.). Викладав у Варшаві, Вроцлаві, Жешуві. У 1960-х рр. за звернення до Вроцлав. воєвод. суду з вимогою реабілітувати жертв акції «Вісла» та вояків УПА зазнав переслідувань з боку польс. служб безпеки. Через численні допити і тортури опинився у лікарні для психічно хворих під Варшавою. Творчість М. відзначається глибоким сакрал., філос. та емоц. змістом, індивідуальністю за стилем і багатством колориту. Мурував будинки та печі, виготовляв меблі, діжки на хліб, стільниці, миски й ложки, ліпив із глини горшки та прикраси. Писав вірші, грав на скрипці укр. мелодії.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Св. Юрій убиває змія», «Матір Божа з Ісусом», «Козак із шаблею», «Т. Шевченко», «І. Котляревський», «І. Франко», «Леся Українка», «Ярослав Мудрий», «Володимир Великий» (усі — 1960–80-і рр.).
Рекомендована література
- P. Skrijka. Mykoła Mazuryk — samorodny rzeźbiarz z Bukowiny nad Sanem. Kraków, 2006.
Завантажити статтю
