Майбурова Катерина Вікторівна
МАЙБУ́РОВА Катерина Вікторівна (05. 12. 1913, м. Верхотур’є, нині Єкатеринбур. обл., РФ — 24. 05. 2002, Київ) — музикознавець, педагог. Мати О. Зінькевич. Канд. мистецтвознавства (1947), доцент (1947). Член НСКУ (1953). Закін. Урал. консерваторію (нині Єкатеринбург, 1942; кл. М. Пекеліса, В. Цуккермана) та аспірантуру при ній (1946; кл. М. Друскіна). Працювала у Свердлов. муз. училищі (нині Єкатеринбург, 1935–47), Урал. (1938–49), Саратов. (1949–53) консерваторіях; 1953–77 — у Київ. консерваторії: 1953–57 — завідувач кафедри історії рос. музики, 1961–66 — декан істор.-теор., композитор. та фортеп. факультетів; 1978–92 — викладач муз. дисциплін Київ. пед. інституту. Досліджувала творчість укр. композиторів М. Дремлюги, Г. Жуковського, В. Кирейка, М. Сільванського, а також рос.-укр. муз. зв’язки. Одна з організаторів укр. відділ. Всесвіт. асоц. есперанто: 1980–90 — перший президент. Серед учнів — О. Коренюк, Г. Фількевич, Н. Шурова.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Музичні жанри. К., 1959; Програмна музика. К., 1960; 1966; Романси Чайковського і Рахманінова на слова Т. Шевченка // Шевченко і музика. К., 1966; Микола Дремлюга. К., 1968; Віталій Кирейко. К., 1972; Мистецтво в житті вченого (В. І. Вернадський і музика) // Музика. 1983. № 6 (співавт.); Прем’єри опер Чайковського на київській сцені // П. І. Чайковський та Україна. К., 1991.
Рекомендована література
- Шурова Н. Друкуємо спогади // Музика. 1999. № 4–5;
- Зінькевич О. Згадати своїх вчителів (до сторіччя К. В. Майбурової) // Мистецтвознавчі зап.: Зб. наук. пр. К., 2013. Вип. 24.
Завантажити статтю
Людина 
