Майкапар Самуїл Мойсейович
МАЙКАПА́Р Самуїл Мойсейович (06(18). 12. 1867, Херсон — 08. 05. 1938, Ленінград, нині С.-Петербург) — піаніст, композитор, педагог. Професор (1915). Закін. юрид. факультет Університету (1890) та Консерваторію (1893, кл. фортепіано І. Вейса; 1894, композиції — М. Соловйова) у С.-Петербурзі. 1894–98 удосконалював майстерність з фортепіано у Т. Лешетицького (Відень). 1898–1901 мешкав у Москві, де активно концертував (разом з Л. Ауером, І. Гржималі), викладав, був секр. Наук.-муз. гуртка, який очолював С. Танєєв. 1901–03 — організатор, дир. та викл. муз. школи у м. Твер (Росія). 1903–10 працював у Німеччині. 1910–30 — викладач фортепіано Ленінгр. консерваторії. Сприяв розширенню дит. і юнац. пед. фортепіан. репертуару. Серед творів — Струн. квартет; Соната для фортепіано; зб. дит. п’єс «Маленькі новели», «Бірюльки», «Театр маріонеток»; романси.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Музыкальный слух. Москва, 1890; Петроград, 1915; Значение творчества Бетховена для нашей современности. Москва, 1927; Годы учения. Москва; Ленинград, 1938; Как работать на рояле: Беседы с детьми. Ленинград, 1963.
Рекомендована література
- Петрова К. Композитор, посвятивший свое творчество детям // Муз. жизнь. 1961. № 14;
- Вольная Б. Самуил Моисеевич Майкапар: Очерк жизни и творчества. Ленинград, 1963;
- Младієвська О. Нехай звучать його ім’я та музика // Музика. 2014. № 4.
Завантажити статтю
Людина 
