Майстренко-Вакуленко Юлія В’ячеславівна
Визначення і загальна характеристика
МАЙСТРЕ́НКО-ВАКУ́ЛЕНКО Юлія Вʼячеславівна (07. 10. 1975, Київ) — мистецтвознавець, графік. Дружина В. Вакуленка. Заслужений художник України (2013). Канд. мистецтвознавства (2012). Член НСХУ (2000). Закін. Нац. академію образотвор. мистецтва і архітектури (Київ, 2000; викл. А. Чебикін). Працює у ній від 2001: доцент кафедри рисунка (від 2009). Досліджує укр. станк. академ. рисунок у контексті розвитку європ. худож. шкіл. Учасниця всеукр. мистецьких виставок від 1994. Персон. — у Києві (1998, 2000–01, 2003). Основна галузь — станк. графіка (кольор. офорт, колаж, левкас). Джерело натхнення для М.-В. — укр. барок. орнаменти, гравюра, іконопис. У сполученні із новаціями сучас. укр. графіч. школи художниця виробила необарок. стиль офортів. Для її творчості притаманний комплекс., ансамблевий характер втілення (більшість творів задумані як цикли).
Пр.: Терміни «рисунок» і «малюнок» в українському мистецтві // Укр. АМ: Дослідн. та наук. пр. К., 2004. Вип. 11; Передумови виникнення українського станкового рисунка мистецтві // Там само. 2008. Вип. 15; Графічна спадщина Т. Г. Шевченка як чинник мистецької майстерності (погляд на матеріали і техніку виконання) // Мистецтвознавство України. К., 2009. Вип. 10; Основні тенденції становлення й розвитку українського станкового рисунка (кінець XVII — початок ХХ століття) // Вісн. Харків. академії дизайну і мистецтв. 2013. Вип. 3; Етнографізм в українському станковому рисунку. Стильова еволюція від романтизму до модерну // Мист. освіта: зміст, технології, менеджмент. Зб. наук. пр. К., 2013. Вип. 8.
Тв.: серії — «Христос — Бог людський» (2000), «Світильники райського саду» (2001), «Храми України» (2003), «Деревʼяні церкви України» (2014–15); «Три зозулі на щастя», «Моя родина» (обидва — 2003), «Ода Іспанії, акведукам та Ґауді» (2004), «Камʼянець-Подільська фортеця» (2005), «Жар-Птах та Яйце-Райце» (2014).
Літ.: Юлія Майстренко: Каталог виставки. 2001; Юлія Майстренко-Вакуленко: Каталог виставки. 2002 (обидва — Київ).
О. К. Федорук
Додаткові відомості
- Основні праці
- Терміни «рисунок» і «малюнок» в українському мистецтві // Укр. АМ: Дослідн. та наук. пр. К., 2004. Вип. 11; Передумови виникнення українського станкового рисунка мистецтві // Там само. 2008. Вип. 15; Графічна спадщина Т. Г. Шевченка як чинник мистецької майстерності (погляд на матеріали і техніку виконання) // Мистецтвознавство України. К., 2009. Вип. 10; Основні тенденції становлення й розвитку українського станкового рисунка (кінець XVII — початок ХХ століття) // Вісн. Харків. академії дизайну і мистецтв. 2013. Вип. 3; Етнографізм в українському станковому рисунку. Стильова еволюція від романтизму до модерну // Мист. освіта: зміст, технології, менеджмент. Зб. наук. пр. К., 2013. Вип. 8.
- Основні твори
- серії — «Христос — Бог людський» (2000), «Світильники райського саду» (2001), «Храми України» (2003), «Дерев’яні церкви України» (2014–15); «Три зозулі на щастя», «Моя родина» (обидва — 2003), «Ода Іспанії, акведукам та Ґауді» (2004), «Кам’янець-Подільська фортеця» (2005), «Жар-Птах та Яйце-Райце» (2014).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
