Макаль Пятрусь

МАКА́ЛЬ Пятрусь (Макаль Пятрусь; Петро Михайлович; 25. 08. 1932, с. Крушиняни Білостоц. воєводства, Польща — 31. 08. 1996, Мінськ) — білоруський поет, драматург, пере­кладач. Літ. премія ім. А. Куляшова (1980). Державна премія Білоруської РСР ім. Янки Купали (1984). Член СП СРСР (1953). Закін. Гроднен. пед. ін­ститут (Білорусь, 1953), Вищі літ. курси при Літ. ін­ституті у Москві (1962). Був на журналіст. та видавн. роботі. Дебютував віршами 1949 у г. «Гродзенская праўда». Громадян., метафор.-асоціат. поезія М. сповнена філос. роз­думів про актуал. про­блеми сучас. життя. Укр. тема наявна у віршах «Сустрэча з братам», «Лютага па Ялце», «У бу­ковых лясах» та ін. Видав кн. для дітей «Хлопчык будзіць сонца» (1966), «Песня згоды» (1983), «Чарадзейная скарбонка» (1987), «Я гатую абед» (1989; усі — Мінськ). Автор пʼєс «За лясамі дрыму­чымі» (1958) і «Марынка-крапіў­ніца» (1963; обидві — спів­­авт.), «Адчыніце, казляняткі!» (1970), «Дай вады, калодзеж!» (1971), «На ўсіх адна бяда» (1976), лібрето «Запрашэн­не ў краіну маленства» (1974). Пере­кладав зі словʼян. мов, зокрема зб. сучас. словац. поезії «Татры пяюць» (1976), зб. віршів М. Валека «Крылы» (1978), А. Шасцінського «Помню і люблю» (1978; усі — Мінськ), а також низку творів з укр. літ-ри — М. Бажана, М. Нагнибіди, Л. Танюка. Окремі вірші М. пере­клали Д. Білоус, О. Новицький, Б. Олійник, Т. Коломієць. Його твори пере­кладені англ., нім., іспан., польс. та ін. мовами.

Завантажити статтю