МАКА́Р Стефан (псевд. — Степан Хлопів; 1870, с. Бушковичі Пере­мишл. пов., нині Польща — 02. 01. 1915, м. Клівленд, шт. Огайо, США) — церковний діяч УГКЦ, публіцист, пере­кладач. Закін. гімназію в Пере­мишлі, теол. студії — у Львові. 1897 рукопоклад. на священика. Того ж року емігрував до США, де душпастирював у церкві св. Димитрія у Маунт-Кармелі (до 1904), парафіях у Мек-Кіс­порті (1904–06; обидві — шт. Пенсильванія), Ансонії (шт. Кон­нектикут, 1906–08), Ньюарку (шт. Нью-Джерсі, 1908–10) та Клівленді (1913–15), редагував г. «Свобода» (1897–1900). У 1910–13 пере­бував на Галичині, працював урядовцем Першої рус. щадниці. М. доклав знач. зусиль для вихова­н­ня укр. еміграції у США. Брав активну участь у поборюван­ні москвофільства, був секр. Духов. ради, створ. 1901 у Шамокіні (шт. Пенсильванія), своїми числен. ви­ступами у періодиці зробив вагомий внесок в історію укр. діаспори. Крім інформації про укр. поселе­н­ня багатьох штатів, на сторінках «Свободи» на­друкував оповіда­н­ня «На агітації», «По роботі», «В сальоні», «Баль», «Парафіяльний мітинг», «Туга», «В неробучий день», «Наймит», «Печатка», «По­латайко», «Амерікен бой», «Бизнес» та ін., деякі з них ви­йшли у світ окремими збірками у видавництві «Свободи». Популярністю користувалися його пʼєси «Американський шляхтич» та «Скупар», які у перекл. ставили і на словац. сценах. Написав також працю «Кон­ституція Сполучених Держав Пів­нічної Америки», уклав «Русько-англійський провід­ник», ви­даний також окремо під заголовком «Русько-англійський словарець» (друкарня «Сво­­боди», 1901). Пере­кладав з англ. мови, серед перекл. — «Моя жінка під час бурі» Марка Твена, «Навернений грішник» Б. Пруса, «Хто з чого живе» С. Дікштайна, «Дещо про звірят, камі­н­ня і скали» П. Берта, «Релігійні вірува­н­ня старин­них народів» Д.-Ж. Сеньобо. Від 1897 — чл. Контрол. комісії, від 1898 — гол. радник, від 1906 — духов. провід­ник Укр. нар. союзу. Трагічно загинув.