Макара Сергій Степанович
Визначення і загальна характеристика
МАКА́РА Сергій Степанович (06. 05. 1937, м. Михалівці, нині Словаччина) — український поет, перекладач та публіцист у Словаччині. Доктор н. (1969). Член Спілок укр. письменників Словаччини, словац. письменників та журналістів, чл. комітету Асоц. з вивчення і поширювання слов’ян. культур при ЮНЕСКО. Премії ім. І. Франка (Словаччина, 2014) та Словац. літ. фонду (за переклади). Закін. Вищу пед. школу у Пряшеві (1958), де заснував і очолив Клуб молодих письменників. Працював викл. ВНЗів у Братиславі і Банській Бистриці (1961–72). Звільн. з пед. роботи з політ. причин, був робітником (1972–85), ред. Літ. агентства (1985–90). Після політ. реабілітації (1989) повернувся у новоствор. Університет Матея Бела в Банській Бистриці, де очолив каф. слов’ян. мов філос. факультету (1990–2005). Досліджує рос. літературу 18–19 ст., в останні роки чимало уваги присвячує питанням романтизму. Пише укр., рос. та словац. мовами. Автор 19-ти поет. збірок, 12-ти книжок перекл., 7-ми монографій, числен. наук. розвідок та популяр. статей. Осн. мотиви віршів — любов до матері, жінки й рідних Карпат та духовна спорідненість з Україною. Окремі з них уміщені в антології «Українська дитяча література» (К., 2002). Його поезії перекладено 14-ма мовами світу. Разом із М. Романом підготував і видав «Slovník ukrajinských spisovatel’ov Slovenska» (Banská Bystrica; Poniky, 2010), який містить 76 літ. портретів; зупинявся на тих творах, які зіграли винятково визначну роль у розвитку автора або укр. літ-ри в Словаччині.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Осяяна юність. Братислава, 1958; Зростання. Пряшів, 1961; Шукаю себе. Пряшів, 1961; Совість. Пряшів, 1970; Ленін з нами. Пряшів, 1980; Що вірш — то загадка. Пряшів, 1983; Сивина торкнулась скронь. Братислава, 1985; На різних струнах. Братислава; Пряшів, 1991; Жовті метаморфози: Вибр. тв. Братислава; Пряшів, 1994; Малим і більшим — віночок віршів. Пряшів, 2000; Від серця до серця (Із сучасної словацької поезії: І. Ґалло, Я. Резнік, Р. Маховіч). Братислава, 2002; Поніки, 2014.