МАКА́РА Сергій Степанович (06. 05. 1937, м. Михалівці, нині Словач­чина) — український поет, пере­кладач та публіцист у Словач­чині. Доктор н. (1969). Член Спілок укр. письмен­ників Словач­чини, словац. письмен­ників та журналістів, чл. комітету Асоц. з ви­вче­н­ня і поширюва­н­ня словʼян. культур при ЮНЕСКО. Премії ім. І. Франка (Словач­чина, 2014) та Словац. літ. фонду (за пере­клади). Закін. Вищу пед. школу у Пряшеві (1958), де заснував і очолив Клуб молодих письмен­ників. Працював викл. ВНЗів у Братиславі і Банській Бистриці (1961–72). Звільн. з пед. роботи з політ. причин, був робітником (1972–85), ред. Літ. агентства (1985–90). Після політ. реабілітації (1989) повернувся у ново­створ. Університет Матея Бела в Банській Бистриці, де очолив каф. словʼян. мов філос. факультету (1990–2005). Досліджує рос. літературу 18–19 ст., в остан­ні роки чимало уваги присвячує пита­н­ням романтизму. Пише укр., рос. та словац. мовами. Автор 19-ти поет. збірок, 12-ти книжок перекл., 7-ми моно­графій, числен. наук. роз­відок та популяр. статей. Осн. мотиви віршів — любов до матері, жінки й рідних Карпат та духовна спорідненість з Україною. Окремі з них уміщені в антології «Українська дитяча література» (К., 2002). Його поезії пере­кладено 14-ма мовами світу. Разом із М. Романом під­готував і видав «Slov­ník ukrajinských spisovatelʼov Slo­venska» (Banská Bystrica; Poniky, 2010), який містить 76 літ. порт­ретів; зупинявся на тих творах, які зіграли винятково ви­значну роль у роз­витку автора або укр. літ-ри в Словач­чині.