МАКА́РЕНКО Володимир Микола­йович (26. 07. 1943, с. Новопушкарівка Криничан. р-ну Дні­проп. обл.) — живописець. Член НТШ у Європі. Іноз. чл. НАМУ (2009). 1-й приз Між­нар. конкурсу сучас. живопису (Париж, 1999). Закін. Дні­проп. художнє училище (нині Дні­про, 1963; викл. Я. Калашник). За дипломну роботу «У блакитному краї», виконану в манері «геом. реалізму», звинувач. у формалізмі; картину знищено, а М. по­збавлено можливості на­вчатися в Україні. Закін. монум. факультет Вищої худож.-пром. школи у Ленін­граді (нині С.-Петербург), приватно навч. у студіях Н. Альт­мана, П. Кондратьєва. Від 1973 — у Тал­лін­ні, від 1981 — у Парижі. Учасник мистецьких ви­ставок від 1970-х рр. Персон. — у Парижі (1976, 1982), Стокгольмі (1982), Торонто (1982–83, 1991), Чикаґо (1982–83), Львові (2013). Свою творчість ви­значив як метафіз. синтетизм. Автор полотен на істор. і реліг. сюжети, на теми укр. пісень та легенд у стилях укр. модерну, символіч. романтизму та нонконформізму, ін­спірованих істор. чи легендар. сюжетами, іноді з елементами абстракціонізму, сюр­реалізму. Гол. формотвор. складовою полотен М. є світло. Для картин характерні складна композиція з без­ліч­чю деталей, проте з конкретизацією колористич. або світлотіньового акценту на площині. Про­ілюстрував зб. поезій «Спокуси святого Антонія» (1985), «Віґілії» (1987; обидві — Нью-Йорк) Е. Андієвської.