Макаренко Олексій Дмитрович
МАКА́РЕНКО Олексій Дмитрович (21. 09. 1936, с. Брусилів, нині смт Житомир. обл. — 02. 05. 2005, Житомир) — художник декоративного розпису. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1988). Всеукр. премія ім. І. Огієнка (1995). У 1941 фашисти скинули його на гранітні скелі над р. Тетерів. Унаслідок перелому хребта та п’яти ребер став інвалідом, до паралічу ніг згодом додався туберкульоз. Середню освіту здобув у Житомир. інтернаті, закін. факультет малюнка і живопису Моск. заоч. нар. університету мистецтв (1965). Знач. вплив на творчість М. справило знайомство 1972 з художником В. Кобилінським. Працював у Житомирі: художник іграшк. ф-ки, вчитель позаклас. роботи інтернату для дітей-сиріт, викл. малювання у школах. Учасник міських, обл., всеукр., зарубіж. мистецьких виставок від 1976. Персон. — у Житомирі (1978), Львові (1980), Ленінграді (нині С.-Петербург), Смоленську (РФ; обидві — 1983). Продовжуючи традиції нар. декор. розписів, М. виробив влас. стиль, названий мистецтвознавцями «пелюстковізм» або «платковізм», в основі якого лежить своєрідне асоціат. сприймання світу. Його квітковий дивосвіт сповнений духом нар. казок і легенд, євангел. сюжетів; роботам притаманні вивіреність пропорцій, лаконічні узагальнення, гармонія. У казк.-алегор. композиціях через зображення рослин. мотивів порушував складні філос. проблеми. Створював картини на теми творів Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Огієнка, В. Стуса, Ю. Словацького. Деякі роботи зберігаються у Житомир. краєзн. музеї, Літ.-мемор. музеї Лесі Українки (м. Новоград-Волинський), Кмитів. музеї образотвор. сучас. мистецтва (Коростишів. р-ну; обидва — Житомир. обл.), Львів. музеї нар. архітектури та побуту, Нац. музеї Т. Шевченка, Нац. центрі нар. культури «Музей І. Гончара», Нац. музеї нар. архітектури та побуту України (усі — Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- цикли — «Лісова пісня», «Шевченкіана», «У кожного цвіту обличчя своє», «Портрети-характери», «Україна. Реквієм» (усі — 1980–2000-і рр.), «Знаки Зодіаку» (2005); «Цить, капосне!» (1985), «Сова» (1986), «Давай потанцюємо!», «Чорнобильська Мадонна» (обидва — 1991), «Архангел Михаїл» (1993), «Ангел-флейтист», «Жар-птиця» (обидва — 2003).
Рекомендована література
- Чайковська В., Шевчук А. І усміхнулась доля буйнолистом // ОМ. 1991. № 4;
- Олексій Макаренко: [Некролог] // Там само. 2005. № 3;
- Шевчук А. Платковізм зоряного неба Олексія Макаренка // Укр. мова й література в серед. школах, г-зіях, ліцеях та колегіумах. 2006. № 2;
- Олексій Макаренко: Альбом. К., 2006.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
