Макарій
МАКА́РІЙ (Свистун Леонід Микитович; 14. 09. 1938, Київ — 04. 06. 2007, м. Бонн, Німеччина, похов. у Вінниці) — церковний діяч УПЦ МП. Закін. Київ. духовну семінарію (1960) та Моск. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1965), навч. в Екумен. інституті (м. Боссе, Швейцарія, 1968). У травні того ж року рукопоклад. у сан диякона, у серпні — пресвітера та направлений на пастир. служіння до Київ. єпархії; у вересні пострижений у чернецтво і признач. ключарем Володимир. собору в Києві. 1970 возвед. у сан архімандрита. 1970 і 1978–82 — єпископ Уманський, вікарій Київ. єпархії; 1970–75 і 1990–92 — керуючий Канад. єпархією і тимчасово керуючий парафіями Моск. патріархату в США; 1975–78 — представник РПЦ у Всесвіт. раді Церков (м. Женева, Швейцарія). 1979 возвед. у сан архієпископа. 1982–90 — архієпископ Івано-Франківський і Коломийський, від 1992 — Вінницький і Брацлавський, від 1994 — Вінницький і Могилів-Подільський; водночас від 1992 — голова Відділу зовн. церк. відносин УПЦ МП. 2000 возвед. у сан митрополита. Брав участь у реліг. міжнар. конф. та представниц. подорожах країнами Європи, Азії, Африки та Америки. 1998 у Вінниці видано «Вибрані твори: послання, проповіді» М.
Завантажити статтю
Людина .jpg)
