Макаров Анатолій Миколайович
МАКА́РОВ Анатолій Миколайович (28. 01. 1939, с-ще Тельмана Хабаров. краю, РФ — 04. 12. 2015, Київ) — літературознавець, культуролог і літературний критик. Батько Г. Вишеславського. Член НСПУ (1967). Літ. премія «Благовіст» (1994). Закін. Київський університет (1962). Працював у ред. г. «Літературна Україна» (1962–67), видавництві «Радянський письменник» (1967–92), альманасі «Хроніка-2000» (1992–2000; усі — Київ). Автор праць з питань літ-ри, мистецтва, історії культури, психології творчості, а також оповідань і поезій. У своїх дослідж. аналізував ідеол. тенденції та різноманітність форм творів укр. літ-ри і мистецтва 17–18 ст. Низку статей присвятив творчості І. Драча, Л. Костенко, І. Жиленко, М. Вінграновського, В. Симоненка, Д. Павличка та ін.; вивчав класичну спадщину нар. майстринь К. Білокур, П. Власенко, М. Приймаченко, Г. Собачко-Шостак. Укладач та автор приміток «Антологии мирового анекдота. “От великого до смешного”» (1994), співавтор культурол. путівників «Хрещатик» (1997) та «Володимирська» (1999; усі — Київ).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Розмаїття тенденцій. 1969; Барви України. 1970 (співавт.); Світ образу. 1977; П’ять етюдів. Підсвідомість і мистецтво. 1990; Мазепа-будівничий. 1991 (співавт.); Світло українського бароко. 1994; Чернігівські Афіни. 2002 (співавт.); Малая энциклопедия киевской старины. 2002; 2005; 2012; Киевская старина в лицах. ХІХ век. 2005; Были и небылицы старого Киева. 2013 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Шаховський С. Поетичний світ критика // Жовтень. 1979. № 1.
Завантажити статтю
Людина 
