Макаров Юрій Володимирович

МАКА́РОВ Юрій Володимирович (24. 04. 1955, Софія) — журналіст, телеведучий, документаліст, письмен­ник. Лауреат нац. премії «Телетріумф» (2006, 2007), фіналіст премії «Книга року BBC» (2014). Голова Ком-ту з Нац. премії України ім. Т. Шевченка (2019–23). Закін. Київський університет (1977). У 1977–80 — лаборант каф. мов, викл. франц. мови Київ. консерваторії; 1980–87 — кор., оглядач пром.-екон. ред. Радіотелегр. агентства України; 1987–93 — ред. та реж. студії «Київнаукфільм»; 1994–95 — за­ступник гол. ред. г. «Кон­тракт»; від 1995 — на ТРК «Студія 1+1»: ведучий про­грам «Імперія кіно», «Телеманія», «Сні­данок з 1+1», «Спец­проект Юрія Макарова», «Документ», від 1998 — гол. ред. телекомпанії; 2008–10 — на Першому нац. ка­налі: ведучий про­грами «Культурний фронт»; 2011–13 — на ка­налі «ТВі»: ведучий про­грам «Цивілізація» та «Цивілізація 2.0»; від 2015 — спів­ведучий ток-шоу «Війна і мир» на ка­налі «UA:Перший»; від 2016 — директор ТО докум. фільмів; від 2017 — чл. правлі­н­ня Нац. сусп. телерадіокомпанії України. Водночас 2007–09 — шеф-ред. ж. «Український тиждень», від­тоді — по­стій. оглядач часопису. Автор романів та повістей «Культурный слой» (Х., 2002; укр. перекл. — К., 2003), «Геній місця» (пізніша назва «Genius Loci», 2010), «За чверть десята» (2013; обидва — Київ), кн. есе «Листи до не­зна­йомки» (Х., 2003) та «R2U» (К., 2014). Зняв короткометражні фільми «Дрібниці» (1991), «Сходи до неба» (1992), «Споконвіку було слово» (1993), повнометраж. — «Мазепа: коха­н­ня, велич, зрада» (2005), докум. серіал «Мій Шевченко» (2001) та ін.

Завантажити статтю