Макіївський коксохімічний завод
МАКІ́ЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІ́ЧНИЙ ЗАВО́Д («Макіївкокс») — підприємство коксохімічної промисловості. Розташ. у м. Макіївка Донец. обл. Буд-во розпочато 1895 на земел. ділянках, орендов. у поміщиків Іловайських. 1896 бельг. фірмою «Дюрі Бернард» введено в дію 66, а пізніше — ще 104 кокс. полуменеві печі, які працювали без уловлювання хім. продуктів. Осн. постачальники коксів. вугілля — шахти «Марія», «Берестівка», «Софія», розташ. недалеко від заводу. 1902 розпочато будівництво печей з уловлюванням, введено в експлуатацію батареї групи 110 і хім. завод, до складу якого увійшли відділ. конденсації, машинне, аміачно-сульфатне і смолорозгінне відділ., 1914 — бензол. відділ. і відділ. ректифікації сирого бензолу. 1-а світова війна і воєнні дії 1918–20 призупинили розвиток підприємства. 1930–32 побудовано Новомакіїв. коксохім. завод, що забезпечував коксом 4 доменні печі Макіївського металургійного заводу з уловлюванням і переробкою хім. продуктів. 1935 введено в дію цех ректифікації, 1936 — смолоперероб. цех, 1939 — цех кристаліч. нафталіну (найбільший в СРСР), 1940 — піридинове відділ. сульфат. цеху, 1940–41 — першу в світі установку для безперерв. регенерації кам’яновугіл. масла. У роки 2-ї світової війни приміщення заводу зруйновані. У вересні 1943, після звільнення міста, цехи та печі відновлено і вже у січні 1944 виготовлено перший повоєн. кокс. 1955 Старо- і Ново-макіїв. заводи об’єднані в М. к. з., у 1970-х рр. проведено повну його реконструкцію. 1995 держ. підприємство перетвор. у ВАТ «М. к. з.». 1996–99 на заводі відбувся найбільший спад обсягів виробництва коксу. Напр., 1998 виготовлено всього 314 тис. т (43,3 % від проект. потужності). Того ж року його визнано банкрутом. Однак процедуру ліквідації підприємства не було проведено. Від 2003 — ПрАТ «Макiївкокс». Того ж року з приходом інвестора — корпорації ЗАТ «“Донецьксталь” — металургійний завод», вироблено 900 тис. т коксу, що вдвічі більше за поперед. рік. 2004 завод переробив 1 млн 218 тис. т вугілля і отримав 1 млн т валового коксу. У структурі — 6 осн. (вуглепідготов., кокс., уловлювання хім. продуктів коксування, сіркоочищення; смолоперероб., ректифікації сирого бензолу) та допоміжні (ремонтно-мех., парокотел., залізнич., автотранспорт. тощо) цехи й лаб. Осн. види діяльності: підготовка вугіл. шихти, виробництво домен. коксу (зокрема марки «Преміум») і хім. продуктів коксування. Видає г. «Коксохимик Макеевки» (від 1934). Із поч. бойових дій на Сх. України у квітні–травні 2014 М. к. з. перейшов під контроль бойовиків т. зв. Донец. нар. респ. Кількість працівників (2016) — 2195 осіб. 2017 підприємство перереєстроване у м. Покровськ Донец. обл.
Літ.: Орієнтири відродження гірничо-металургійного виробництва України. Д., 2012.
В. С. Білецький
Рекомендована література
- Орієнтири відродження гірничо-металургійного виробництва України. Д., 2012.