Маклаков Микола Олексійович

МАКЛАКО́В Микола Олексійович (Маклаков Николай Алексеевич; 09(21). 09. 1871, Москва – 05. 09. 1918, там само) – російський політичний діяч. Закін. Моск. університет зі ступ. канд. (1893). У 1894–1900 – податк. інспектор у Владимир. губ.; 1900–06 – нач. відділу Тамбов. казен. палати (обидві – Росія); 1906–09 – управляючий Полтав. казен. палати (1909 очолив комісію з благоустрою міста до приїзду царя Миколи ІІ з нагоди 200-річчя Полтав. битви); 1909–12 – губернатор Черніг. губ. (обра­ний почес. чл. Черніг. відділу Рос. товариства Червоного хреста); 1912–15 – міністр внутр. справ Росії. Дотримувався крайніх монархіч. поглядів. На посаді міністра заборонив публічне відзначення 100-річчя від дня народж. Т. Шев­ченка, припинив діяльність понад 100 громад. організацій і т-в. Під час Лютн. революції 1917 заарешт. у Петрограді (нині С.-Пе­­тербург), улітку 1918 переведено до Мос­кви. Із поч. т. зв. червоного теро­ру розстріляно більшовиками.

Літ.: Куликов С. В. Бюрократическая элита Российской империи накануне падения старого порядка (1914–1917). Рязань, 2004.

В. С. Муха

Рекомендована література

1. Куликов С. В. Бюрократическая элита Российской империи накануне падения старого порядка (1914–1917). Рязань, 2004.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю