МАКОВЕ́ЦЬКИЙ Стефан-Леон (23. 04. 1860, с. Михайлівка, нині Дунаєвец. р-ну Хмельн. обл. — 19. 06. 1949, с. Мори Мазовец. воєводства, Польща, похов. у Варшаві) — дендролог, парко­знавець, ботанік. Член-кореспондент Польс. АН і мистецтв. Державні нагороди Польщі та Чехії. Навч. у Варшав. університеті. 1890–1900 у Немирові (нині Вінн. обл.) проводив роботи з роз­шире­н­ня та покраще­н­ня парку біля палацу князів Щербатових. Від 1917 жив в Одесі, Києві, працював у б-ках. Від 1920 — ін­спектор із садівництва у Львові; зав. садівн. навч. закладів на Львівщині, зокрема у с. Неслухів (нині Камʼянка-Бузького р-ну). Заклав у Львові одну з найбільших у Галичині шкілку рослин. Ред. «Przeglądu ogrodniczego» (Львів). Один із чл.-засн. Польс. товариства дендрологів (1924) та організаторів Товариства поділ. природодо­слідників. Від 1937 — у Любліні, від 1945 — у Варшаві. Наукові праці з дендрології та флористики, під­ручники із городництва і садівництва. 1877–1932 готував один із найбільших ботан. слов­ників — «Słownik botaniczny Łaciń­sko-małoruski» (Kraków, 1936), що містить 21 253 нар. назви рослин. На його честь на­звано сорт бузку звичайного «Стефан Маковецький».