Макогон Юрій Федорович
МАКОГО́Н Юрій Федорович (15. 05. 1930, с. Веселе Великоолександрів. р-ну, нині Херсон. обл. — 26. 05. 2020, США) — фахівець у галузі газогідратів. Доктор технічних наук (1975), професор (1985). Премія ім. І. Губкіна (1989), золоті медалі П. Капіци (1997), А. Анштайна (2002), срібна медаль В. Вернадського (2003). Закін. Моск. нафт. інститут (1954), де 1961–74 й викладав (нині Рос. університет нафти та газу). У 2-й пол. 1950-х рр. — на Шебелин. газопромислі (Харків. обл.), де пройшов шлях від оператора з видобування газу до заст. гол. інж.; 1974–87 — зав. газогідрат. лаб. ВНДІ газової промисловості; 1987–92 — зав. лаб. нетрадиц. джерел вуглеводнів Інституту проблем нафти і газу РАН (обидва — Москва); від 1992 — проф., від 1994 — зав. газогідрат. лаб. Техас. університету (США). Відкрив властивість природ. газів утворювати в земній корі за певних термодинам. умов поклади у твердому газогідрат. стані. Вперше дослідив кінетику, морфологію та осн. властивості газогідратів, визначив закономірності формування газогідрат. покладів, спрогнозував їх наявність на материках і Світ. океані, на тер. колиш. СРСР, зокрема у Чорному морі, запропонував технології освоєння таких покладів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Гидраты природных газов. Москва, 1974; Газовые гидраты. Москва, 1980 (співавт.); Hydrates of Hydrocarbons. Tulsa, 1997; Газогідрати — додаткове джерело енергії України // Нафт. і газова пром-сть. 2010. № 3, 4; К истории открытия газогидратов // Геология и полез. ископаемые Мирового океана. 2015. № 1.
Рекомендована література
- Юрій Федорович Макогон // Нафт. і газова пром-сть. 2010. № 3;
- Нафтогазова галузь України: поступ і особистості. К., 2013.