Максим

МАКСИ́М (Задвірняк Максим Євменович; 1892, с. Качурівка Брацлав. пов. Поділ. губ., нині у складі смт Тростянець Вінн. обл. — 04. 06. 1938, м. Хабаровськ, РФ) — церковний діяч УАПЦ. Закін. Тульчин. духовне училище (нині Вінн. обл., 1908), Поділ. духовну семінарію (м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл., 1914), навч. у Київ. духов. академії (1916–19). У 1914 висвяч. на священика. Душпастирював у с. Летава (1914–16), Шидлівці (1919–20), Кутківці (1920–23; нині усі — Чемеровец. р-ну Хмельн. обл.), вів єпископ. службу в Кам’янці-Подільському (1923–25). У 1925 хіротонізов. на єпископа Проскурівського з перебуванням у с. Іванківці (нині Хмельн. р-ну Хмельн. обл.). У жовтні 1927 брав участь у 2-му Всеукр. православ. церк. соборі УАПЦ. Після заборони УАПЦ 1930 приєднався до УПЦ, що мала на меті відновити попередню під ін. назвою. Відтоді — священик у с. Мочулинці (нині Волочис. р-ну Хмельн. обл.). 26 квітня 1935 заарешт., 7 серпня того ж року за звинуваченням у контррев. діяльності засудж. до 5-ти р. ув’язнення. Покарання відбував у Хабаровську. Вів таборовий щоденник, працював над рос.-укр. словником із багатьма синонімами перекладу. 5 квітня 1938 засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1993. У 2011 в Мочулинцях встановлено пам’ятний знак М., 2013 у Хабаровську — пам’ятник (на місці масового поховання розстріляних політв’язнів).

В. П. Мацько