МАКСИМЕ́ЙКО Олексій Іванович (26. 05. 1921, с. Снітин, нині Лубен. р-ну Полтав. обл. — 17. 03. 2010, там само) — поет. Член НСПУ (1978). Учасник 2-ї світової вій­ни. Бо­йові нагороди. Закін. Київський університет (1951). Працював ред. у ж. «Колгоспник України» та «Радянська школа» (Київ). Роз­почав друкуватися в армій. пресі у роки вій­ни. Основна тематика творів — героїка і трагедійність 2-ї світової вій­ни, праця земляків-хліборобів, памʼять бо­йових і твор. по­братимів, природа рідного Посу­л­ля, особливості твор. процесу, коха­н­ня. Поезіям М. властиві глибокий ліризм, щирість і доброта, мужність, а також правдива, гостра й актуал. про­блемність, характерна образність, своєрідна, часом нетрадиц. лексика, пошук і від­бір найточніших худож. зображувал. засобів, без­доган­на ритміка, свіжа рима. Окремі твори пере­кладені рос., білорус., осетин. та чувас. мовами.