Максимів Микола Лаврентійович

Визначення і загальна характеристика

МАКСИ́МІВ Микола Лаврентійович (25. 10. 1880, Обл. Війська Донського, за ін. даними — С.-Пе­тербург — 02. 11. 1953, м. Ніцца, Франція) — військовик. Контр-адмірал (1918). Закін. Мор. корпус (1901) й академію (1913). Брав участь у рос.-япон. і 1-й світ. вій­нах, перебував на команд. посадах у гол. штабі Чорномор. флоту. Після Лютн. революції 1917 підтримував українізацію флоту. На поч. 1918 перейшов на укр. військ. службу: від травня — товариш (заст.), у серпні — в. о. Міністра мор. справ Української Держави. Під його керівництвом розроблено низку законів про флот, розгорнуто розбудову Чорномор. флоту, залучено на службу відомих фахівців (П. Скоропадський у спогадах високо оцінив діяльність М.). Наприкінці 1918 мешкав у Одесі. Після окупації міста військами Антанти і захоплення ними флоту виїхав до Сербії, згодом — до Франції.

Завантажити статтю