Максимович Микола Іванович
Визначення і загальна характеристика
МАКСИМО́ВИЧ Микола Іванович (07(19). 03. 1855, Київ — 14. 03. 1928, там само) — фахівець у галузі гідротехніки. Закін. С.-Петербур. інститут інж. шляхів сполучення (1878). Відтоді працював молодшим і ст. виконробом інспектора судноплавства, нач. робіт Київ. округу шляхів сполучення. 1899–1900 — викладач, 1900–02, 1919–28 — проф. Київ. політех. інституту; 1902–06 — нач. Варшав. округу шляхів сполучення; від 1906 — чл. інж. ради та керуючий внутр. водними шляхами Центр. упр. Міністерства шляхів сполучення Рос. імперії; водночас 1919–28 — голова Гідротех. секції ВУАН, зав. секції водних шляхів НДІ водного господарства; від 1922 — проф. Київ. інституту нар. господарства. Брав участь у поглибленні та покращенні русла Дніпра побл. Києва, спроектував Києво-Оболон. річк. гавань. Вивчав водний режим Дніпра та його приток. 1900 на Всесвіт. виставці у Парижі експонував матеріали з режиму Дніпра побл. Києва, за що отримав золоту медаль. Один із засн. яхт-клубу на Трухан. о-ві у Києві (1887). У формах неоренесансу та класич. стилі збудував у Києві: будинок для притулку зі школою для незрячих дітей і церквою на розі вул. Інститутська та Кріпос. провулка (1882–83; на поч. 1890-х рр. М. його розширив; у рад. період добудовано 4-й поверх і розібрано церкву; нині вул. Інститутська, № 29), особняки своєї сестри А. Малишевської на вул. М. Леонтовича, № 4 (1935 добудовано 3-й, у 1990-х рр. — 4-й поверхи) та на вул. Гімназична, № 4 (наприкінці 19 ст. надбудовано 3-й поверх; нині вул. Терещенківська, № 25; обидва — 1886, арх. А. Краус), влас. будинок на вул. Фундуклеївська (1888–90, нині вул. Б. Хмельницького, № 46). Батько М. був проф. Київ. духов. академії. Автор пр. «Днепр и его бассейн. История и гидрография реки. Современные материалы по гидрологии Днепра и его главнейших притоков» (у 2 т., К., 1901).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
