Максимонько Леонтій
Визначення і загальна характеристика
МАКСИМО́НЬКО Леонтій (04. 08. 1893, с. Цінева, нині Рожнятів. р-ну Івано-Фр. обл. — 05. 04. 1965, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — лікар. Закін. мед. факультет Ґрац. університету (Австрія, 1923). Під час 1-ї світової війни служив у австро-угор. армії (сан. четар); під час Визв. змагань 1917–21 — сан. поручник сан. шефа УГА. Працював викл. гістології і патології в Укр. таєм. університеті у Львові (1924–26), де згодом розпочав приватну лікар. практику. Від 1939 — асист., від 1942 — завідувач кафедри офтальмології мед.-природн. фахових курсів у Львові. 1944 виїхав до Австрії, працював лікарем, дир. очної клініки Ґрац. університету. Від 1948 — в Канаді, був лікарем у Віндзорі (провінція Онтаріо). Від 1952 — на пенсії. Член Укр. лікар. товариства у Львові. Один з ініціаторів відновлення Лікар. комісії НТШ (1924). Наукові дослідження: вивчення етіопатогенезу, клініки та лікування відшарувань сітківки; питання історії укр. медицини.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Жовнувате (скрофулічне) запалення очей // Календар «Просвіти». Л., 1928; Новіші погляди на причини повстання відриву сітківки та його лікування // ЛВ. 1935. Ч. 1; Люди і події в Українськім Лікарськім Товаристві у Львові // Мат. до історії укр. медицини. Чикаґо, 1988. Т. 2.