Максутов Олексій Михайлович
МАКСУ́ТОВ Олексій Михайлович (1865 — ?) — ветеринарний лікар. Закін. Харків. вет. інститут (1888). Був вільним слухачем мед. факультету Університету св. Володимира в Києві (1894–97), стажувався в Інституті Пастера в Парижі (1895). Працював вет. лікарем у Тамбов. губ. та на Кубані (Росія). Від 1890 — вет. лікар Охтир., згодом (до 1897) — Гір. артилер. полку в Києві. За сумісн. 1891–92 — у лаб. Університету св. Володимира, де вивчав актиномікоз. 1899–1904 — керівник вет.-бактеріол. лаб. для обслуговування потреб Пд.-Зх. краю (Київ). 1903 захистив магістер. дис. у Юр’єв. вет. інституті (нині Тарту, Естонія), де був признач. приват-доцент кафедри епізоотології. Від 1904 — ветеринар у Вільно (нині Вільнюс), згодом — консультант м’ясної біржі у С.-Петербурзі. Своїми дослідженнями спростував твердження Р. Коха про безпечність туберкульозу великої рогатої худоби для людини і експериментально довів вірулентність свого збудника. Ці дані були підтверджені спец. комісією в Англії. Першим у Києві застосував комбінов. (симультан.) спосіб імунізації коней для отримання антидифтерій. сироватки (1894) для людини. Розробив вагон-холодильник для перевезення м’яса (відзнач. 1908 на Всерос. виставці у С.-Петербурзі). Брав участь у Всесвіт. з’їзді лікарів (Мадрид, 1902), Вет. конгресі (Будапешт, 1906).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Фагоцитоз при актиномикозе // Мед. обозрение. 1893. № 7 (співавт.); Отношение туберкулеза птиц к туберкулезу млекопитающих // Архив вет. наук. 1894. Т. 2, кн. 2; Способ иммунизации лошадей для получения антидифтерийной сыворотки // Мед. обозрение. 1895 (співавтор); Опыт получения специфического токсина сапа (маллеотоксина) // Русский врач. 1902. № 30; Теория заражения (сущность вирулентности болезнетворных микробов) // Там само. 1911. № 14.
Рекомендована література
- Медицина в Україні: Бібліогр. слов. Вип. 2. Друга пол. XIX — поч. XX ст. К., 2012.
Завантажити статтю
Людина 
