Маланчук Владислав Олександрович

МАЛАНЧУ́К Владислав Олександрович (14. 06. 1949, Херсон) — лікар-стоматолог. Доктор медичних наук (1994), професор (2001), член-кореспондент НАМНУ (2003). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Державна премія України в галузі науки і техніки (2019). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2000). Навч. у Крим. мед. інституті (Сімферополь, 1966–67), закін. Одес. мед. інститут (1971). Працював лікарем. У 1976–78 та від 1981 — у Нац. мед. університеті (Київ): від 1995 — завідувач кафедри хірург. стоматології і щелепно-лицевої хірургії; водночас 2002–05 — завідувач відділу з питань охорони здо­­ров’я, фізичної культури, сім’ї, молоді та туризму упр. з гуманіт. політики Гол. упр. внутр. політики Адміністрації Президента України. Гол. хірург-стоматолог МОЗ України (2002–07). Засн. та президент Укр. асоц. черепно-щелепно-лицевих хірургів (від 1996). Наукові дослідження: травматологія, реконструкт.-відновна і пластична хірургія, дентал. імплантація, онкологія щелепно-лицевої та черепно-щелепно-лицевої ділянки. Відкрив гетерогенність фібробластів кістк. мозку людини, проекцію скронево-нижньощелеп. суглоба на райдужну оболонку ока. За участі М. в Україні започатковано дентал. імплантацію, черепно-лицеві операції при травмах обличчя і черепа, екстра- чи інтракраніально розташ. доброякіс. пухлинах; мікрохірург. операції на обличчі; біол. та біомех. підхід і комп’ютерне планування в реконструкт.-віднов. хірургії обличчя.

Рекомендована література

1. Григор’єв Ю. Професор Влади­слав Маланчук: від хірургічних досягнень — до участі в державних реформах // Мистецтво лікування. 2004. № 2.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю