Маланчук Володимир Михайлович

МАЛАНЧУ́К Володимир Михайлович (20. 08. 1904, с. Базар, нині Чортків. р-ну Терноп. обл. — 29. 09. 1990, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) — церковний діяч УГКЦ. Навч. у гімназії в Києві (1917), закін. академ. гімназію у Львові (1925), студіював теологію в семінарії отців-редемптористів у м. Есхен (Бельгія). 1925 вступив до Чину Найсвятішого Ізбавителя (ЧНІ), 1931 митрополитом Андреєм Шептицьким рукопоклад. у священики. Від 1934 викладав у гімназії (с. Збоївська, нині Радехів. р-ну Львів. обл.), згодом — у духов. семінарії (с. Голоско, нині у складі Львова) отців-редемптористів. 1939 здобув ступ. магістра теології у Львів. університеті. Від 1940 — душпастир укр. біженців у Баварії (Німеччина); водночас вивчав філософію у Мюнхен. університеті, де 1944 захистив докторат з теології. Від 1945 — проф. духов. семінарій у Німеччині та Нідерландах; від 1949 — ген. вікарій у Великій Британії; від 1951 — віце-протоігумен Йорктон. віце-провінції ЧНІ (Канада) та ред. богослов. часопису «Логос». 1960 папою Іоанном XXIII номінов. титуляр. єпископом Епіфанії в Сирії і признач. першим апостол. екзархом новоствор. екзархату для українців-католиків сх. обряду у Франції (нині єпархія св. Володимира Великого у Парижі для українців візант. обряду). 1961 хіротонізов. на єпископа. Також викладав в Укр. катол. університеті (Рим). Учасник 2-го Ватикан. собору (1962–65). Від 1982 — на спокої. Мешкав у монастирі ЧНІ у Вінніпезі.

Рекомендована література

1. D. Blazejowskyj. Ukrainian сatholic сlergy in diaspora (1751–1988): Annota­­ted list of priests who served outside of Ukraine. Rome, 1988.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю