Маликов Кубаничбек
МА́ЛИКОВ Кубаничбек (Маликов Кубанычбек; 03(16). 09. 1911, с. Eч-Емчек, нині Чуйської обл., Киргизстан — 09. 12. 1978, м. Фрунзе, нині Бішкек) — киргизький письменник, перекладач. Нар. поет Киргизстану (1969). Державна премія Киргизстану ім. Т. Сатилганова (1978). Закін. Фрунзен. пед. технікум (1931). Першим у киргиз. літературі почав популяризувати творчість Т. Шевченка. 1939 до 125-річчя від дня народж. укр. поета написав вірш «Тарас Шевченко менен сүйлөшүү» // «Кызыл Кыргызстан», 1939, 9-март («Розмова з Тарасом Шевченком» // «Червоний Киргизстан», 1939, 9 березня). У співавт. із С. Сасикбаєвим і А. Токтомушевим видав першу зб. перекладів творів Т. Шевченка киргиз. мовою «Кобзар: (Ырлар жана поэмалар)» («Кобзар: (Вірші та поеми)», Фрунзе; Казань, 1939). М. переклав низку його творів, серед яких — поеми «Гайдамаки», «Кавказ», балада «Тополя», вірші «В неволі тяжко, хоча й волі», «І виріс я на чужині», «І багата я», «І широкую долину», «Готово! Парус розпустили», що увійшли до згаданого вид. та зб. «Ырлар жана поэмалар» («Вірші та поеми», 1954) і «Поэмалар жана ырлар» (Поеми і вірші, 1964; обидві — Фрунзе). М. — автор ст. «Украина элинин улуу акыны» («Великий поет українського народу») // «Ленинчил таш», 1939, 29-январь, «Баатыр акын» («Поет-борець») // «Кызыл Кыргызстан», 1939, 9-март, «Тарас жөнүндө ойлонуу» («Роздуми про Тараса») // «Ала-Тоо», 1964, № 3, «Биз улуу Тарас Шевченкону көрүп турабыз...» («Ми можемо побачити великого Тараса Шевченка...») // «Лiтературна Україна», 1964, 30 травня; циклів поезій про Україну «По місту Києву» (1954), «Український зошит» (1964), в основі яких — вірші про Т. Шевченка («На Тарасовій горі», «Тарасів дуб», «Заповіт», «Квітучий камінь», «Мій близький друг»). Виголосив промову на об’єднаному пленумі правління СП СРСР та УРСР, присвяч. 150-річчю від дня народж. Т. Шевченка.
Рекомендована література
- Керимжанов Б. Кубанычбек Маликов // Очерки истории киргиз. совет. лит-ры. Фрунзе, 1961;
- Хлыпенко Г. Венок акыну Тарази: Шевченко в киргизской поэзии // Иссык-Кул. правда. 1984, 7 марта.