МАЛИ́Н­НИКОВА Людмила Федорівна (14. 10. 1939, Київ) — право­знавець. Ордени княгині Ольги 3-го (1999) і «За заслуги» 3-го (2006) ступ. Закін. Київський університет (1965). Від 1958 працювала у судових органах, зокрема від 1966 — консультант, старший консультант судової колегії у цивіл. справах Верхов. Суду УРСР; від 1975 — суддя Ленінгр. рай. суду Києва; від 1978 — суддя Київ. міського суду; від 1984 — суддя Верхов. Суду України. У вересні 1996 зʼ­їздом суд­дів при­знач. суд­дею Кон­ституц. Суду України. Брала участь у роз­роблен­ні проектів законів про внесе­н­ня змін до Цивіл.-процесуал. кодексу України, Закону «Про свободу совісті та релігійні організації», Цивіл. кодексу України. Була чл. Вищої кваліфікац. комісії суд­дів та Вищої кваліфікац. комісії адвокатури при КМ України. Входила до складу екс­перт. групи з питань під­готовки проектів між­нар. договорів про правові від­но­сини та правову допомогу в цивіл., шлюбно-сімей. та кримінал. справах. Від 2004 — суддя Кон­ституц. Суду України у від­ставці.